Сеннахерів погрожує царю Єзекії
1 Чотирнадцятого року царювання царя Єзекії ассирійський цар Сеннахерів напав на всі укріплені міста Юдеї і захопив їх.
2 Ассирійський цар послав з Лахішу в Єрусалим, до царя Єзекії Рабшака , з потужною армією. Той зупинився біля водогону горішнього ставу на шляху через Поля Білильників (Валяльників ).
3 Назустріч йому вийшли Еліяким, син Хілкії, урядник над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа – літописець.
4 І сказав їм Рабшак: Перекажіть Єзекії слова великого царя – царя ассирійського: На що ти надієшся?
5 Невже вважаєш, що у війні порожні слова можуть замінити радників і силу? На кого ти надієшся, збунтувавшись проти мене?
6 Адже ти покладаєшся на Єгипет – оту надломлену палицю з тростини, яка проколює долоню кожного, хто лише обіпреться на неї. Таким є фараон, єгипетський цар, для кожного, хто на нього розраховує.
7 А якщо мені скажеш: Ми покладаємось на Господа, нашого Бога, то хіба Він не Той, заради Якого Єзекія позносив святі узвишшя та жертовники, звелівши Юді та Єрусалимові, мовляв: Перед цим одним жертовником будете молитися?!
8 Тому краще домовся з моїм володарем, царем Ассирії. Я дав би тобі дві тисячі коней, але хіба ти знайдеш для них вершників?
9 Як же ти збираєшся прогнати хоча б одного з найменших намісників мого володаря? Може надієшся на Єгипет, – на його колісниці й вершників?!
10 До того ж, хіба не без волі Господа я вирушив проти цієї країни, щоб її знищити? Це ж Господь сказав мені: Іди в цю країну і спустош її!
11 Тоді Еліяким, Шевна та Йоах сказали Рабшаку: Будь ласка, розмовляй з твоїми слугами арамійською, оскільки цю мову ми розуміємо, і не говори до нас юдейською, щоб чули люди, котрі на стінах міста .
12 Але Рабшак заперечив: Хіба лише до вашого володаря і до вас послав мене мій владика сказати ці слова, а не до всіх людей, які знаходяться на стіні, та яким доведеться разом з вами їсти свій кал і пити свою сечу?
13 Рабшак підвівся, і почав ще голосніше кричати юдейською мовою гукаючи: Послухайте слів великого царя, – царя ассирійського.
14 Так говорить цар: Нехай не обманює вас Єзекія, адже він неспроможний вас врятувати!
15 І нехай Єзекія не обнадіює вас Господом, запевняючи: Господь обов’язково врятує, – це місто не буде віддане в руки царя ассирійського!
16 Не слухайте Єзекії! Адже так говорить ассирійський цар: Зробіть мені ласку та вийдіть назустріч, – тоді кожен з вас споживатиме плоди зі свого виноградника і свого фігового дерева та питиме воду зі своєї криниці,
17 аж поки не прийду і не заберу вас у таку країну, як ваша, – в землю пшениці та вина, хліба і виноградників.
18 Нехай Єзекія вас не обманює, запевняючи: Господь нас врятує! – Хіба врятували боги інших народів свої країни від царя ассирійського?
19 Де боги Хамата та Арфада? Де бог Сефарваїма? Зрештою, хіба змогли вони врятувати Самарію з моєї руки?
20 Котрий з усіх богів тих народів захистив свою країну від моєї руки? Тож хіба врятує Господь Єрусалим від моєї руки?
21 Але вони всі мовчали, не відповідаючи йому жодного слова, бо таким був наказ царя: Не відповідайте йому!
22 І прийшли Еліяким, син Хілкії, урядник над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафів, літописець, до Єзекії в роздертих шатах і розповіли йому слова Рабшака.
1 І сталося, що на чотирнадцятий рік царювання Езекії прийшов Сеннахирім, цар ассирійців, на укріплені міста Юдеї і захопив їх. 2 І цар ассирійців послав Рапсака з Лахіса до Єрусалима, до царя Езекії, з великою армією, і став біля водогону горішньої купелі на дорозі поля білильників. 3 І до нього вийшли Еліяким, син Хелкія, економ, писар Сомна і Йоах, син Асафа, літописець.
4 І сказав їм Рапсак: Скажіть Езекії: Так говорить великий цар, цар ассирійців: На що ти поклав надію? 5 Чи на раду, чи війна відбувається словами губ? А тепер на що ти понадіявся, що ти мені не підкоряєшся? 6 Ось ти поклав надію на цю зламану палицю з тростини, на Єгипет. Хто лишень на неї обіпреться, вона ввійде йому в руку. Таким є фараон, цар Єгипту, і всі, хто на нього надіявся. 7 Якщо ж кажете: Ми надіялися на нашого Господа Бога, 8 тепер пристаньте до мого володаря, царя ассирійців, і дам вам дві тисячі коней, якщо зможете на них дати вершників. 9 І як зможете повернутися до обличчя одного володаря? Рабами є ті, які надіялися на єгиптян, на коня і вершника. 10 І тепер, хіба не без відома Господа ми пішли проти цієї країни, щоб воювати з нею?
11 І сказав йому Еліяким, Сомна і Йоах: Говори до твоїх рабів по-сирійськи, бо ми розуміємо, і не говори до нас по-єврейськи. Навіщо ти промовляєш до вух людей, які на мурах?
12 І сказав їм Рапсак: Хіба до вашого володаря чи до вас послав мене мій володар сказати ці слова? Хіба не до людей, які перебувають на мурі, щоб їли кал і пили сечу разом з вами? 13 І Рапсак піднявся, і закричав сильним голосом по-єврейськи, гукаючи: Послухайте слова великого царя, царя ассирійців: 14 Так говорить цар: Хай вас не обманює Езекія словами, які не зможуть вас визволити! 15 І хай вам Езекія не говорить: Бог вас визволить, і не віддасть це місто в руки царя ассирійців! 16 Не слухайтеся Езекії! Так говорить цар ассирійців: Якщо хочете бути благословенними, вийдіть до мене, і кожний їстиме свій виноград та смоківниці, і питиме воду зі своєї криниці, 17 аж доки не прийду і не заберу вас у землю, що як ваша земля, земля пшениці, вина, хліба і виноградників. 18 Хай Езекія не обдурить вас, кажучи: Ваш Бог визволить вас! Хіба врятували боги народів кожний свою країну з рук царя ассирійців? 19 Де є Бог Емату та Арфаду? І де Бог міста Сепфарім? Чи змогли вони спасти Самарію з моєї руки? 20 Хто з богів усіх цих народів визволив свою землю з моєї руки? Невже Бог визволить Єрусалим з моєї руки?
21 І вони замовкли, і ніхто не відповів йому ані слова через наказ царя нічого не відповідати. 22 І Еліякім, син Хелкії, економ і Сомна, військовий писар, і Йоах, син Асафа, літописець, увійшли до Езекії з роздертим одягом і сповістили йому слова Рапсака.