1 Праведний гине, і ніхто не бере того близько до серця, – побожні люди відходять зі світу, і мало хто задумується, що таким чином праведний забирається, щоб не бачити зла
2 і знайти спокій. Ті, котрі ходили дорогами правди, відпочиватимуть на своїх смертних ложах.
3 Ви ж, діти чаклунки, нащадки розпусників і перелюбників, підійдіть сюди.
4 З кого ви глузуєте? Проти кого ви відкриваєте рота і висолоплюєте язика? Хіба то не ви є дітьми відступництва, – потомство обману?
5 Ви, котрі розпалюєтеся розпусництвом під кожним розлогим деревом, приносите в жертву своїх дітей у долинах та в ущелинах скель.
6 Ваша доля – гладке каміння біля потоку, вони – ваш спадок. Їм ви приносите жертви возливань, і для них ви звершуєте жертвоприношення. Хіба Я можу з цим миритись?
7 На високій і стрімкій горі ти влаштувала своє ложе, і туди ти виходиш, щоби приносити свої жертви.
8 За дверима та одвірками ти ставиш свої пам’ятні ідоли. Зраджуючи Мене, ти відкрила своє ложе, поширивши його, – змовилась з тими, кому залюбки віддаєшся на облюбованому місці .
9 Ти навіть ходила до царів з пахучою олією, примножуючи свої пахощі, посилала своїх послів у далекі краї , принижуючись аж до шеолу.
10 Хоча ти втомлювалася від своїх далеких подорожей, проте не казала: Даремна праця! Ти знаходила в собі достатньо живодайних сил і не знемагала.
11 За ким ти побивалась, кого боялась, що говорила неправду, забувши про Мене й викинувши зі свого серця та розуму? Хіба не тому, що Я протягом віків мовчав, і через те ти перестала Мене боятися?
12 Тому Я виявлю твою справжню праведність і твої вчинки, які не принесуть тобі жодної користі.
13 Коли волатимеш, тебе не врятують зібрані тобою ідоли . Адже усіх їх розвіє вітер, підхопить його подув, але, хто покладається на Мене, успадкує землю та володітиме Моєю святою горою,
Зцілення для смиренних і упокорених серцем
14 і скаже: Будуйте, прокладайте, рівняйте дорогу, – усувайте перешкоди з дороги Мого народу!
15 Адже так говорить Всевишній, Величний, вічно Живий, Святий на ім’я: Я живу на Високому і святому місці, а також зі смиренними і скрушними духом, щоб оживляти дух смиренних і давати життя упокореним серцем!
16 Не вічно сперечатимусь і не завжди гніватимусь, бо інакше знемігся би переді Мною кожен дух і душа, які Я створив!
17 Так, Я гнівався через його (народу ) користолюбство, і Я його покарав, скривши Своє обличчя, оскільки він, відвернувшись, йшов дорогою власного серця.
18 Я бачив ті його дороги, проте Я його зцілю, і Я попроваджу його далі, – Я потішу його і тих, котрі разом з ним сумують.
19 Я дотримаюсь Свого слова: Мир, мир далеким і близьким, – сказав Господь, – Я зцілю всіх!
20 А нечестиві, немов розбурхане море, що не може заспокоїтись і води якого викидають намул і бруд, –
21 для нечестивих миру немає, – каже мій Бог.
1 Подивіться, як загинув праведний, і ніхто не приймає цього до серця, тож праведні мужі забираються, і ніхто не розуміє. Адже праведного забрано від присутності неправедності. 2 Його гробниця буде в мирі, — його забрано з-поміж людей .
3 Ви ж прийдіть сюди, беззаконні сини, нащадки тих, хто порушує подружню вірність, покоління розпусниці. 4 У чому ви отримали насолоду? І на кого ви відкрили ваші уста? І на кого ви накинулися вашим язиком? Хіба ви не є дітьми знищення, беззаконне потомство? 5 Ті, хто молиться до ідолів під розлогими деревами, ріжуть у жертву своїх дітей у долинах серед каміння. 6 Це — твоя частка, такий твій спадок, і їм ти приносила жертви виливання, і для них ти звершувала жертвоприношення. Отже, хіба не буду Я обурений цим? 7 На високій і піднесеній горі, там твоя постіль, і там ти приносила жертви. 8 І за одвірками твоїх дверей ти поставила свої пам’ятники. Ти сподівалася, що коли відійдеш від Мене, матимеш щось більше. Ти полюбила тих, хто лежав з тобою, 9 і ти в надмірі чинила з ними свою розпусту, і численними зробила тих, які далеко від тебе, і ти послала послів поза твої границі, і ти відвернулася, та була впокорена аж до аду.
10 Ти втомилася своїми довгими мандрівками, та не сказала: Спочину для відновлення сили. Оскільки ти це робила, то через це ти не молилася до Мене. 11 Кого, остерігаючись, ти налякалася, і обманювала Мене, і не пам’ятала про Мене, і не взяла ти Мене ні до свого серця, ні до розуму? І Я, бачачи тебе, Я не звертав уваги, тож ти Мене не побоялася. 12 Тож я сповіщаю Мою праведність і твоє зло, яке тобі не допоможе. 13 Коли закличеш, нехай вони тебе помилують у твоїй скорботі. Адже цих усіх підхопить вітер і віднесе буря. А ті, хто тримається Мене, здобудуть землю і успадкують Мою святу гору. 14 І говоритимуть: Очистіть перед ним дороги, заберіть перепони з дороги Мого народу, — 15 так говорить Всевишній Господь, Який живе на висотах навіки, Святий, серед святих Його Ім’я, Всевишній Господь, Який спочиває серед святих і дає терпеливість тим, хто занепав духом, і дає життя тим, які мають розбите серце!
16 Не вічно каратиму вас і не завжди триматиму гнів на вас! Адже від Мене вийде дух, — Я ж створив усе, що дихає! 17 Через гріх Я його трохи засмутив, і Я його уразив, і Я відвернув Своє обличчя від нього, і він був засмучений, і пішов засмучений своїми дорогами. 18 Я побачив його дороги, і Я його зцілив, і Я його потішив, і дав йому правдиву потіху, — 19 мир на мир тим, хто є далеко і близько. І сказав Господь: Зцілю їх! 20 Неправедні так і носитимуться хвилями і не зможуть спочити. 21 Не треба радіти безбожним, — сказав Господь Бог.