Ісая посланий до царя Ахаза
1 Так сталося, що за днів юдейського царя Ахаза, сина Йотама, онука Уззії, арамійський (сирійський) цар Рецін, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїльський, виступили проти Єрусалима, щоб воювати проти нього, але не змогли його завоювати.
2 І коли сповістили нащадкам Давида , повідомивши: У краю Єфрема отаборились сирійці , затремтіло серце царя і серця його народу, як у лісі тремтять від вітру листя дерева.
3 Тоді Господь сказав Ісаї: Вийди назустріч Ахазові, зі своїм сином Шеар-Яшубом, на край водопроводу з верхнього ставу, – на дорогу через поле валяльників шерсті,
4 і скажи йому: Візьми до уваги, але будь спокійний; не бійся, і нехай твоє серце не лякається цих двох недогорілих димуючих головешок, що лютують гнівом, Реціна з арамійцями та Ремаліїного сина.
5 Так, арамійці та єфремляни на чолі з сином Ремалії, змовились учинити стосовно тебе зло, говорячи:
6 Вирушимо на Юдею, налякаємо, і захопимо її для себе, та поставмо над нею царем Тавеїлового сина!
7 Проте Всемогутній Господь говорить так: Цього не станеться і так не буде!
8 Бо хоч столицею Сирії є Дамаск, а главою Дамаска – Рецін, через шістдесят п’ять років Єфрем буде знищений і перестане зватись народом.
9 Поки що столицею Єфрема є Самарія, а главою Самарії – син Ремаліїн. Якщо не залишитесь вірними, то й ви не втримаєтесь!
Ознака Еммануїла
10 Продовжуючи говорити, Господь до Ахаза далі сказав:
11 Попроси собі ознаки від Господа, твого Бога, – проси чи з глибини землі, чи з висоти над землею .
12 Але Ахаз відповів: Я не проситиму і не спокушуватиму Господа.
13 А Ісая сказав: Послухайте ж, нащадки Давида: Хіба мало вам того, що обтяжуєте людей, то ви ще хочете обтяжувати терпіння мого Бога?
14 Отже, Сам мій Владика дасть вам ознаку. Ось Діва завагітніє й народить Сина, і дасть Йому ім’я Еммануїл .
15 Він харчуватиметься молоком і медом, аж поки не навчиться відкидати погане і вибирати добре.
16 Тому-то, перш ніж дитина навчиться відкидати зло і обирати добро, країни обох царів, яких ти боїшся, стануть запустінням.
Господь наведе ассирійського царя на Юдею
17 Але й на тебе, на твій народ і нащадків твого батька Господь наведе через ассирійського царя часи, яких ніколи не було з того дня, як Єфрем відокремився від Юди.
18 В той день Господь покличе муху, що в гирлі Єгипетського Потоку, і бджолу, яка в ассирійському краї.
19 Вони налетять і осядуть у стрімких ярах річок, у щілинах скель, на тернових кущах та на всіх пасовиськах.
20 У той день мій Владика поголить, наче бритвою, найнятою по тім боці Ріки, рукою царя ассирійського, голову і волосся на ногах, а також обітне бороду.
21 Того часу людина годуватиме лише одну корову і дві овечки,
22 але через надлишок отриманого від них молока споживатиме масло, – маслом і медом харчуватимуться всі, котрі залишаться в країні.
23 Станеться того часу таке, що на кожному місці, де плодоносили тисяча виноградних лоз вартістю в тисячу срібних шекелів, будуть зарості терну і будяків.
24 Туди можна буде ходити лише озброєному стрілами і луком, бо весь край заросте терниною і колючим чагарником.
25 Через страх перед терном і колючим чагарником не будуть виходити на жоден пагорб, який обробляли мотикою. Туди випускатимуть хіба що волів для випасання і овець, щоб витоптували.
1 І сталося, що в дні Ахаза, сина Йоатама, сина Озії, царя Юди, прийшов Раассон, цар Араму, і Факей, син Ромелія, царя Ізраїля, проти Єрусалима, щоб воювати проти нього, і не змогли його взяти в облогу. 2 І сповістили в домі Давида, повідомляючи: Змовився Арам з Єфремом! І жахнулася його душа і душа його народу, так, наче в лісі дерево затрясло вітром.
3 І Господь сказав Ісаї: Вийди назустріч Ахазові, ти і той, хто залишився, Ясув, твій син, до купелі горішньої дороги біля поля тих, які білять полотно, 4 і скажеш йому: Бережися, щоб мовчати, і не бійся, і хай не ослабне твоя душа від цих двох згорілих полін, що димлять. Адже коли буде гнів Моєї люті, знову оздоровлю. 5 А син Арама і син Ромелія, оскільки вони вчинили погану раду стосовно тебе, кажучи: 6 Підемо в Юдею і, поговоривши з ними, повернемо їх до нас, а над нею поставимо царем сина Тавеїла! — 7 то так говорить Господь Саваот: Не встоїть ця рада і так не буде! 8 Але голова Араму — Дамаск, і ще шістдесят п’ять років, і не стане царства Єфрема в народі, 9 а голова Єфрема — Самарія, а голова Самарії — син Ромелія. Якщо ж не повірите, то й не зрозумієте!
10 І Господь продовжував говорити до Ахаза, кажучи: 11 Попроси собі знак у твого Господа Бога в глибину чи у висоту. 12 І Ахаз сказав: Я не проситиму і не спокушуватиму Господа. 13 А Він сказав: Послухайте ж, доме Давида: Чи мало вам змагатися з людьми? Тож як змагатиметеся з Господом? 14 Тому Господь сам дасть вам знак. Ось діва матиме в лоні й породить сина, і даси його ім’я Еммануїл. 15 Він їстиме масло і мед раніше, ніж пізнає, чи зволити погане, чи вибрати добре. 16 Тому-то раніше, ніж дитина пізнає добро або зло, відкине зло, щоб вибрати добро, і покинутою буде земля, за яку ти боїшся через присутність двох царів. 17 Але Бог наведе на тебе, на твій народ і на дім твого батька дні, які ніколи не приходили від того дня, коли Єфрем відділився від Юди, — царя ассирійців.
18 І буде в той день, що мухами вчинить дзижчання Господь, Який володіє частинами єгипетської ріки, і бджолою, яка є в країні ассирійців. 19 І підуть усі, і спочинуть в ущелинах країни, у кам’яних порожнинах, у печерах, у всякій розколині та в усякому дереві.
20 У той день Господь поголить великою й оп’янілою бритвою, що по тому боці ріки царя ассирійців, голову, волосся ніг і бороду.
21 І буде в той день, що людина вигодує телицю з рогатої худоби і дві вівці, 22 і буде, що від безлічі отриманого від них кожний, хто залишився на тій землі, їстиме молоко, масло і мед.
23 І станеться в той день, що будь-яке місце, де тільки буде тисяча виноградників по тисячі сиклів, перетвориться на суху землю і тернину. 24 Увійдуть туди зі стрілами і луком, бо голою землею і тернями наповниться вся земля. 25 І всяка гора, що ореться, буде зорана, і туди не піде страх, бо перетвориться на голу землю і тернину, — для випасання овець і для вола на топтання.