Ідол Міхи
1 На Єфремовім нагір’ї жив чоловік на ім’я Міха.
2 Якось він сказав своїй матері: Коли в тебе пропали тисячу сто срібняків, я чув, як ти проклинала злодія . Так ось ці гроші в мене, – це я їх узяв! А його матір відповіла: Благословенний ти, сину мій, Господом!
3 Тож він повернув своїй матері тисячу сто срібняків. Але його матір сказала: Я, дійсно, посвятила мої гроші Господу, аби відлити і вирізьбити статую, а тому я віддаю ті срібняки тобі.
4 Але він таки віддав срібло своїй матері. Його матір узяла з тієї суми двісті срібняків і дала їх ливарникові, який виготовив з нього литу й різьблену статую, яка була поставлена в домі Міхи.
5 Таким чином, у того чоловіка, на ім’я Міха, появилось своє святилище. Він також виготовив ефод і терафімів і посвятив одного зі своїх синів, аби той був у нього священиком.
6 У той час не було в Ізраїлі царя, тому кожен чинив те, що йому подобалось.
7 У Юдейському Вифлеємі тоді перебував, як приходець, юнак з племені Юди, який був левітом.
8 Закінчивши своє перебування в місті Вифлеємі Юдейському, цей муж вирушив у подорож, перебиваючись де прийдеться. Так, мандруючи, він прийшов до Єфремового нагір’я, у дім Міхи.
9 А Міха його запитав: Звідки йдеш? А той відповів: Я – левіт з Вифлеєма Юдейського, і подорожую, як приходець, перебиваючись де і як доведеться.
10 Тоді Міха йому запропонував: Залишайся в мене, і будь мені за отця й за священика; за це я щороку даватиму тобі десять срібняків і забезпечу тебе одягом та харчами для прожиття. І левіт прийняв пропозицію.
11 Левіт погодився залишитись у того чоловіка; юнак був у його родині, як один з його синів.
12 Міха посвятив левіта на служіння, і, проживаючи в домі Міхи, юнак став йому за священика.
13 Після цього Міха сказав: Тепер я впевнений, що Господь буде до мене доброзичливим, оскільки справжній левіт став у мене священиком.
1 Був собі чоловік з гори Єфрема, а ім’я його було Міха. 2 Він сказав своїй матері: Тисячу сто срібняків, які пропали в тебе і за які ти прокляла, і сказала ти в мої вуха, ось ці гроші в мене, — я їх узяв! А його матір сказала: Благословенний син мій Господом! 3 І він віддав тисячу сто срібняків своїй матері, і сказала його матір: Я справді посвятила ті гроші Господу з моєї руки на самоті, щоби зробити коване й вилите, а тепер поверну їх тобі й віддам тобі їх. 4 Та він віддав срібло своїй матері. А його матір узяла двісті срібняків і дала його художникові, і він зробив з нього коване й лите, і воно було в домі Міхи. 5 І є собі муж Міха, а в нього — дім Божий. Він зробив ефод і терафін і уповноважив на служіння одного зі своїх синів, і той був у нього за священика. 6 А в ті дні не було царя в Ізраїлі, тож кожний чинив те, що здавалося правильним в його очах.
7 І був собі юнак з мешканців Юди із Вифлеєму, який в племені Юди, — він був левітом, а жив він там. 8 І пішов муж з міста з Вифлеєму юдейського жити, де лишень знайде, й, ідучи своєю дорогою, він прийшов до гори Єфрема, аж до дому Міхи. 9 А Міха його запитав: Звідки йдеш? І сказав йому левіт: Я є з Вифлеєму юдейського, і йду я жити, де лишень знайду. 10 І сказав йому Міха: Живи зі мною і будь мені за батька і за священика, і я дам тобі десять срібняків упродовж року , пару одягу і те, що тобі на життя. І левіт пішов, 11 і почав проживати разом з тим чоловіком, і юнак став йому, наче один із його синів. 12 А Міха уповноважив левіта на служіння, і юнак був йому за священика, і перебував у домі Міхи. 13 І сказав Міха: Тепер пізнав я, що Господь вчинить мені добро, бо став мені левіт за священика.