Рід Ізраїлів і рід Юдин порушили Заповіт із Господом
1 Слово від Господа до Єремії було таке:
2 Послухайте слів цього Заповіту! Звертаючись до них, – до Юдейських мужів, і до мешканців Єрусалима, –
3 скажи їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Проклята людина, котра не дотримується слів (умов ) того Заповіту,
4 який Я проголосив вашим батькам, коли Я вивів їх із єгипетського краю, – тієї залізної печі, говорячи: Прислухайтесь до Мого голосу і робіть так, як Я вам заповідаю, – і будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом!
5 Щоб Я дотримався присяги, поклявшись вашим батькам дати їм землю, яка тече молоком і медом, як є сьогодні! І я (Єремія ) у відповідь сказав: Амінь! Нехай так станеться, Господи!
6 Господь же мені сказав: Проголоси всі ці слова в містах Юдеї і на вулицях Єрусалима, закликаючи: Прислухайтесь до слів (умов ) цього Заповіту і виконуйте їх!
7 Адже Я наполегливо нагадував вашим батькам з того часу, коли Я вивів їх із єгипетського краю і до сьогодні, – постійно, із самого ранку, повторюючи слова: Слухайтеся Мого голосу!
8 Але ж вони не слухалися і не вважали на Мої слова, а кожен діяв за бажанням свого зіпсутого серця. Тому Я й спровадив на них усе те, що було передбачене в умовах Заповіту, який Я звелів виконувати, тоді як вони його не виконували.
9 І Господь сказав мені: Виявлено змову між юдейським народом і мешканцями Єрусалима.
10 Вони знову повернулись до беззаконня своїх прабатьків, котрі відмовилися дотримуватись Моїх слів (умов ), – вони пішли вслід чужих богів, аби їм служити! Рід Ізраїлів і рід Юдин порушили Мій Заповіт, який Я уклав з їхніми батьками.
11 Тому так говорить Господь: Ось Я наводжу на них лихо, якого вони не зможуть уникнути, – тоді вони волатимуть до Мене, але Я їх не почую.
12 Тоді підуть мешканці Юдейських міст та мешканці Єрусалима, й волатимуть до богів, перед якими вони (прабатьки ) кадили ладаном, але ідоли не зможуть їх врятувати в час лиха, яке спіткало.
13 Адже скільки в тебе, Юдеє, міст, стільки й твоїх богів, – скільки вулиць у Єрусалимі, стільки ви поставили собі на ганьбу жертовників, аби кадити ладаном Ваалові!
14 Тож не молися ти (Єреміє ) за цей народ, – не молись і не благай за них, тому що Я не слухатиму, коли вони волатимуть до Мене, в час їхньої недолі!
15 Що Моя улюблена дочка Сіону робить у Моєму Храмі після численних гидот, які вона зробила? Хіба м’ясо священних жертв може відвести від тебе лихо, коли ти радієш, чинячи злочин?
16 Чудовою, вічнозеленою оливою з пишними плодами назвав тебе Господь, але з гуркотом великої бурі й палаючого вогню навколо неї згорить листя і обламаються її галузки.
17 Господь Саваот, Котрий тебе посадив, вирішив заподіяти тобі лихо за злочини роду Ізраїля та Юдиних нащадків, які вони чинили, – вони викликали Мій гнів тим, що кадили ладаном Ваалові.
18 Господь відкрив мені, аби я знав, – Ти показав мені їхні погані вчинки.
Змова мешканців Анатоту проти Єремії
19 Що ж до мене, то я був, наче довірливе ягня, яке ведуть на заріз, не усвідомлюючи, які підступні наміри мають проти мене. Знищимо, – говорили вони, – дерево разом з його плодами, – викорінимо його з землі живих, аби більше не згадувалось навіть його ім’я.
20 Ти ж, Господи Саваоте, судиш справедливо, досліджуєш думки і серце, – нехай я побачу Твою відплату щодо них, адже Тобі я доручив свою справу!
21 Тому так говорить Господь щодо мешканців Анатоту, котрі замишляють тебе вбити, заявляючи: Не пророкуй в Ім’я Господнє, бо інакше загинеш від наших рук.
22 Я їм відплачу, – їхні юнаки загинуть від меча, а їхні сини та їхні дочки помруть з голоду, – говорить Господь Саваот.
23 Не буде після них і залишку, оскільки Я спроваджу лихо на мешканців Анатоту, коли настане час їхніх відвідин.
1 Слово, що було від Господа до Єремії, яке закликало: 2 Послухайте слова цього завіту! Ти звернешся до чоловіків Юди і до тих, хто живе в Єрусалимі, 3 і скажеш їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Проклята людина, яка не послухає слів цього завіту, 4 який Я заповів вашим батькам у день, в який Я вивів їх із Єгипетської землі, із залізної печі, кажучи: Прислухайтеся до Мого голосу і зробіть усе, що тільки Я вам заповідаю, і будете Мені народом, і Я буду вам Богом! 5 Щоб Я здійснив Мою клятву, якою Я поклявся вашим батькам, аби дати їм землю, яка тече молоком і медом, як і в цей день! І я у відповідь сказав: Нехай так станеться, Господи! 6 А Господь сказав мені: Прочитай ці слова в містах Юди і поза Єрусалимом, закликаючи: Послухайте слова цього завіту і виконайте їх! 8 Та ви не виконали. 9 І промовив Господь до мене: Знайдено змову в чоловіках Юди і в тих, хто живе в Єрусалимі. 10 Вони відвернулися до неправедності їхніх батьків, які були раніше, які не забажали послухатися Моїх слів, і ось вони йдуть за чужими богами, щоб їм служити! Дім Ізраїля і дім Юди розірвали Мій завіт, який Я склав з їхніми батьками. 11 Через це так говорить Господь: Ось Я на цей народ наводжу зло, з якого не зможуть вийти, і вони волатимуть до Мене, та Я їх не вислухаю. 12 І підуть міста Юди і ті, хто живе в Єрусалимі, і волатимуть до богів, яким вони кадять ладаном. Невже вони не врятують їх у час їхнього лиха? 13 Адже за кількістю твоїх міст були твої боги, Юдо, і за кількістю вулиць Єрусалима ви наставили жертовників, щоб кадити ладаном Ваалові! 14 Тож не молися ти за цей народ і не заступайся за них благанням і молитвою, бо Я не вислухаю в час, коли кликатимуть до Мене, у час їхньої недолі!
15 Як улюблена зробила гидоту в Моєму домі? Хіба молитви і святе м’ясо усунуть від тебе твоє зло? Хіба ти від цього втечеш? 16 Гарною оливкою, прекрасною на вигляд, назвав Господь твоє ім’я. При голосі її обрізування велика скорбота на тобі, непотрібними стали її галузки. 17 І Господь, Який тебе посадив, виголосив проти тебе зло за злодіяння дому Ізраїля і дому Юди, бо вони це вчинили собі, щоб викликати в Мене гнів, коли кадили ладаном Ваалові.
18 Господи, врозум мене, і пізнаю! Тоді я побачив їхні задуми. 19 А я, як незлобне ягня, ведене на жертву, не знав. Задумали проти мене злий задум, кажучи: Давай кинемо дерево в його хліб і викинемо його із землі живих, щоб його ім’я більше і не згадали! 20 Господи, Який судиш праведно, Який досліджуєш серця і нирки, нехай побачу я помсту від Тебе на них, бо до Тебе я відкрив моє оправдання! 21 Через це так говорить Господь проти людей Анатота, які шукають моєї душі, які говорять: Не пророкуватимеш Господнім Іменем, якщо ж ні, загинеш у наших руках: 22 Ось Я їх відвідаю! Їхні молоді помруть від меча, а їхні сини та їхні дочки помруть з голоду, 23 і в них не буде останку, бо Я наведу зло на тих, хто живе в Анатоті, у рік їхніх відвідин.