Два кошики зі смоквами
1 Господь показав мені два кошики зі смоквами, що стояли перед Господнім Храмом. Це відбулось після того, як вавилонський цар Навуходоносор, взяв з Єрусалима в полон юдейського царя Єхонію, сина Єгоякіма, всіх можновладців Юдеї, а також ремісників, ковалів-слюсарів, запровадивши їх до Вавилону.
2 В одному кошику були дуже добрі смокви, як бувають ранні смокви, а в другому кошику були дуже погані смокви, – взагалі не придатні для їжі.
3 Господь спитав мене: Що ти бачиш, Єреміє? Я відповів: Смокви, – смокви гарні й дуже добрі, а також погані, – настільки погані, що їх неможливо їсти через їхню непридатність.
4 І було до мене Господнє слово такого змісту:
5 Так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Такими ж добрими, як ці гарні смокви, Я визнаю вигнанців з Юдеї, яких Я відправив звідси до халдейського краю, їм на добро.
6 Я доброзичливо споглядатиму на них і поверну їх назад у цю землю; Я відбудую їх, і більше не нищитиму, посаджу їх, і не викорінюватиму.
7 І дам їм серце, здатне Мене пізнати, що Я – Господь. Вони стануть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом, тому що навернуться до Мене всім своїм серцем.
8 Що ж до смокв поганих, які не придатні для їжі, то так говорить Господь: Саме так учиню з Юдейським царем Седекією, його вельможами та всіма тими, котрі залишились у Єрусалимі, – як і з тими, що залишились в усьому краю, – а також з тими, що замешкали в Єгипті.
9 Я зроблю так, що вони стануть страховиськом для всіх країн землі, а також ганьбою і приповідкою, глузуванням і прокляттям скрізь, куди Я їх вижену.
10 І скерую проти них меч, голод і моровицю, аж доки вони не щезнуть з землі, яку Я дав їм і їхнім батькам.
1 Господь мені показав два кошики смоківниць, що лежать перед лицем Господнього храму після того, як Навуходоносор, цар Вавилону, відселив з Єрусалима Єхонію, сина Йоакима, царя Юди, і володарів, і ремісників, і в’язнів, і багатих, і повів їх до Вавилону. 2 Один кошик дуже добрих смоківниць, як ранні смоківниці, і другий кошик дуже поганих смоківниць, які не можна їсти через їхню непридатність. 3 І сказав мені Господь: Що ти бачиш, Єреміє? І я сказав: Смоківниці. Гарні, дуже гарні, і погані, дуже погані, які не їдять через їхню непридатність.
4 І було до мене Господнє слово, кажучи: 5 Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Так, як ці гарні смоківниці, так пізнаю виселенців Юди, яких Я відіслав із цього місця до землі Халдеїв на добро. 6 І скріплю Мої очі на них на добро, і поверну їх до цієї землі, і збудую їх, а не знищу, і насаджу їх, а не виполю. 7 І дам їм серце, щоб вони Мене знали, бо Я є Господь, і вони будуть Мені народом, а Я буду їм Богом, бо навернуться до Мене всім їхнім серцем. 8 І як смоківниці погані, які не їдять через їхню непридатність, — так говорить Господь, — так видам Седекію, царя Юди, і його вельмож, і залишений Єрусалим, тих, хто залишився в цій землі, і тих, які живуть у Єгипті. 9 І дам їх на розсіяння по всіх царствах землі, і на погорду, на притчу, на ненависть і на прокляття в кожному місці, куди Я їх туди вигнав. 10 І нашлю на них меч, голод і смерть, аж доки не зникнуть із землі, яку Я їм дав.