Ярмо з поворозками
1 На початку правління Юдейського царя Єгоякіма , сина Йосії, було до Єремії слово від Господа такого змісту:
2 Так сказав мені Господь: Зроби собі ярмо з поворозками й надінь його на свою шию.
3 А через послів, що прибули в Єрусалим до Юдейського царя Седекії, пошли такі самі цареві Едому, цареві Моаву, цареві аммонійців, цареві Тира, і цареві Сидона.
4 І накажи їм передати ці ярма своїм володарям зі словами: Господь Саваот, Бог Ізраїлю, говорить, щоб ви так сказали вашим володарям:
5 Я – Той, Хто Своєю великою силою і Своєю простягнутою рукою створив землю, людину та всіх тварин, що існують на землі, і Я даю її (землю ) тим, кому лишень забажаю.
6 Зараз Я віддаю усі ці землі в руки вавилонського царя Навуходоносора, Мого слуги. Також Я віддаю йому всіх диких звірів, аби йому служили.
7 Всі народи також служитимуть йому, його синові, та його внукові, аж поки настане час і для його краю, коли численні народи й великі царі поневолять (покладуть ярмо ) його.
8 Якщо якийсь народ, або царство, не захочуть служити йому, тобто вавилонському цареві Навуходоносорові, й не підставлять своєї шиї під ярмо царя Вавилону, то в такому разі Я покараю той народ мечем, голодом і моровицею, – таке приречення Господа, – аж поки не знищу їх рукою вавилонського царя.
9 Тому ви не слухайте ваших пророків, ні ваших ворожбитів, ні ваших сновидців, ні ваших чаклунів, ні ваших чародіїв, котрі вас запевняють, говорячи: Ви не будете служити вавилонському цареві!
10 Адже вони провіщають вам обман, прирікаючи вас на вигнання з вашої землі. Я буду змушений вигнати вас, – і ви загинете!
11 Але народ, який нахилить свою шию під ярмо царя Вавилону і буде йому служити, Я залишу його (народ ) на власній землі, – говорить Господь. Він оброблятиме її і мешкатиме на ній.
12 Усі ці слова я сповістив також Юдейському цареві Седекії, сказавши йому: Нахиліть свою шию під ярмо царя Вавилону, служачи йому та його народові, й будете жити.
13 Навіщо вам помирати, – тобі та твоєму народові від меча, голоду та моровиці, – як Господь провістив щодо народу, який не побажає служити вавилонському цареві?
14 Отже, не слухайте слів пророків, які вам віщують, говорячи: Ви не будете служити цареві Вавилону! – адже вони провіщають вам неправду,
15 і Я їх не посилав, – говорить Господь. – Вони пророкують від Мого Імені обман, аби Я вас відкинув, і щоб ви загинули разом з пророками, які вам провіщають…
16 Звертаючись до священиків і всього цього народу, я сказав слова Господа: Не слухайте слів ваших пророків, котрі вам провіщають, запевняючи: Оце незабаром посуд Господнього Храму буде повернений з Вавилона. Адже вони неправду вам пророкують!
17 Не слухайте їх! Служіть вавилонському цареві й будете жити. Чому має перетворитись на руїну місто?
18 Якби вони були справжніми пророками, і якби було в них Господнє слово, то вони благали б Господа Саваота, аби посуд, який ще залишився в Господньому Храмі, і в палаці Юдейського царя в Єрусалимі, не був вивезений до Вавилона.
19 Тому так говорить Господь Саваот про колони, про мідне море , про підставки та про решту посуду, який ще залишився в цьому місті,
20 і який вавилонський цар Навуходоносор не забрав, коли полонив з Єрусалима до Вавилона Юдейського царя Єхонію, сина Єгоякіма, разом з усіма видатними людьми Юдеї та Єрусалима.
21 Ось що говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю, про посуд, який залишився в Господньому Храмі та в палаці Юдейського царя, і, взагалі в Єрусалимі:
22 Його відвезуть у Вавилон, і він там залишатиметься до того дня, поки Я не прийду за ним, – говорить Господь. – Тоді Я його заберу і поверну на колишнє місце.
1 Господнє слово, яке Він сказав проти Вавилону. 2 Сповістіть між народами і явним зробіть, і не сховайте, скажіть: Взятий Вавилон, засоромлений безстрашний Вил, розкішна Мародах видана. 3 Бо прийшов на неї народ із півночі. Цей поставить її землю на знищення, і в ній не буде мешканця — від людини і аж до худоби. 4 У ті дні і в той час прийдуть сини Ізраїля, разом вони і сини Юди. Вони будуть усе ходити та плакати , шукаючи свого Господа Бога. 5 Вони випитають дорогу аж до Сіону, бо туди звернуть своє обличчя. І підуть, і втечуть до Господа Бога, бо вічний завіт не забудеться.
6 Мій народ став винищеними вівцями, їхні пастирі відкинули їх, на горах дали їм заблудити, з гір вони пішли на пагорби, забули своє стійло. 7 Усі, що їх знаходять, їх вигублюють, їхні вороги сказали: Не залишимо їх! Тому що вони згрішили проти Господа. Пасовисько праведності тому, що збирає їхніх батьків.
8 Відчужіться з-посеред Вавилону і від землі халдеїв, вийдіть і станьте як змії перед обличчям овець. 9 Бо ось Я піднімаю збори народів із землі північної проти Вавилону, і встануть у лави проти нього. Там він буде схоплений, як стріла вправного бійця порожньою не повернеться. 10 І Халдея буде на розграбування, усі, що її грабують, наситяться. 11 Бо ви зраділи і вихвалялися, грабуючи Мій спадок, тому що ви скакали, як телята в траві, і кололися рогами, як бики. 12 Дуже засоромлена ваша матір, матір для добра, вона остання з народів, спустошена. 13 Від Господнього гніву не буде заселена і буде вся на знищення, і кожний, хто проходить через Вавилон, буде засмучений, і засичать над усією його раною. 14 Станьте в лави проти Вавилону довкола всі, що натягаєте лук. Стріляйте проти нього, не щадіть ваших стріл. 15 Заплещіть проти нього. Ослабіли його руки, упали його укріплення, і його мур розвалений. Бо помста від Бога, мстіть проти нього. Зробіть йому так, як він робив. 16 Вигубіть насіння з Вавилону і того, хто тримає серпа в час жнив. Від лиця грецького меча кожний повернеться до свого народу, і кожний втече до своєї землі.
17 Ізраїль — заблукана вівця, вовки його вигнали. Першим з’їв його цар Ассирії і ось останній його кості цар Вавилону. 18 Через це так говорить Господь: Ось Я помщуся на цареві Вавилону і на його землі, так, як Я помстився на цареві Ассура. 19 І поверну Ізраїль до його пасовиська, і пастиметься в Кармилі, і на горі Єфрема, і в Ґалааді, і його душа насититься. 20 У ті дні і в той час шукатимуть неправедності Ізраїля, і не буде, і гріхів Юди, і не знайдуться, бо буду милосердним до тих, що залишилися на землі, — говорить Господь. 21 Гірко піди на нього і на тих, що живуть у ньому. Помстися, мечу, і вигуби, — говорить Господь, — і чини за всім, що Я тобі заповідаю. 22 Голос війни і велике побиття в землі халдеїв.
23 Яким чином розбитий і розторощений молот усієї землі? Як Вавилон став знищеним у народах? 24 Прийдуть на тебе, і захоплений будеш, Вавилоне, і не взнаєш. Тебе знайдено, і ти захоплений, бо ти противився Господу. 25 Господь відкрив Свій скарб і виніс посуд Свого гніву, адже діло Господу Богові в землі халдеїв, 26 бо прийшли її часи. Відкрийте його скарбниці, обшукайте його, як печеру, і вигубіть його, хай не залишиться йому останку. 27 Висушіть усі його плоди, і нехай підуть на заріз. Горе їм, бо приходить їхній день і час їхньої помсти.
28 Голос втікачів і тих, що врятувалися із землі Вавилону, щоб сповістити в Сіоні помсту від нашого Господа Бога. 29 Скличте численних проти Вавилону, кожного, хто натягає лук. Станьте в лави проти нього довкола, щоб у ньому не було того, хто спасається. Віддайте йому за його ділами, за всім, що він робив, зробіть йому, бо він повстав проти Господа Бога, Святого Ізраїля. 30 Через це впадуть його молоді на його дорогах, і всі його військові мужі будуть скинені, — сказав Господь. 31 Ось Я проти тебе зарозумілого, — говорить Господь, — бо приходить твій день і час твоєї помсти. 32 І знеможе твоя гордість, і впаде, і не буде того, хто його піднімає. І запалю вогонь у його лісі, і він пожере все, що довкола нього.
33 Так говорить Господь: Сини Ізраїля і сини Юди разом були пригноблені, усі, що їх полонили, їх пригнобили, бо не забажали їх відпустити. 34 І хто їх визволяє — Сильний, Господь Вседержитель Його Ім’я. Він таки звершить суд над тими, хто Йому протистоїть, щоби знищити землю, і Він викличе обурення в тих, що живуть у Вавилоні. 35 Меч проти халдеїв і проти тих, що живуть у Вавилоні, і проти його вельмож, і проти його розумних. 36 Меч проти його бійців, і вони ослабнуть. 37 Меч проти їхніх коней і проти їхніх колісниць. Меч проти їхніх бійців і проти збентежених, що посеред нього, і вони будуть, наче жінки. Меч проти його скарбів, і вони будуть розсіяні. 38 Проти його води, і вони засоромляться, бо це земля бовванів, і в островах, де вихвалялися. 39 Через це привиди заселяться на островах, і замешкають у ньому дочки сирен. Не буде він більше навіки заселеним. 40 Так, як Бог знищив Содом, Гоморру і тих, що жили біля них, — сказав Господь, — так там людина не замешкає, і людський син там не поселиться. 41 Ось приходить народ із півночі, — великий народ і численні царі підведуться з кінця землі, 42 які мають лука і меча. Він страшний, і не помилує. Їхній голос звучить, як море, вони їздитимуть озброєні на конях, наче вогонь на війну проти тебе, дочко Вавилону!
43 Цар Вавилону почув чутку про них, і ослабіли його руки. Його охопив смуток, болі, наче тієї, що народжує. 44 Ось підніметься з Йордану до Етама, наче лев, бо швидко відімщу їм від нього і кожного молодого поставлю проти нього. Бо хто такий, як Я? І хто Мені протистоїть? І хто цей пастир, який стане перед Моїм обличчям? 45 Через це послухайте Господню раду, яку Він радить проти Вавилону, і Його задуми, які Він задумав проти поселення халдеїв. Хіба не будуть знищені ягнята їхніх овець, хіба не буде винищене їхнє стадо. 46 Бо земля затремтить від голосу здобуття Вавилону, і в народах почується крик.