Бог запевняє Єремію про відновлення Ізраїлю
1 Коли Єремія ще був ув’язнений у тюремному дворі, вдруге було слово Господнє до Єремії такого змісту:
2 Так говорить Господь, Котрий створив землю , сформував і утвердив її, – Господь Його Ім’я!
3 Звернись до Мене, і Я тобі відповім, – сповіщу тобі велике й неосяжне, – відкрию те, чого ти не знаєш.
4 Тому що так говорить Господь, Бог Ізраїлю, про будинки цього міста та про палаци Юдейських царів, які зруйновані задля будівництва оборонних споруд (барикад ) для захисту від меча халдеїв:
5 Готуватись тепер воювати з халдеями, – хіба що для того, аби наповнити ті руїни мертвими тілами людей, яких Я вразив у Своєму гніві та в Своєму обуренні й від яких Я сховав Своє обличчя за всі їхні злочини.
6 Проте згодом Я сприятиму тому, щоб зарубцювались їхні рани. Я вилікую їх і наділю їх тривалим добробутом і правдою.
7 Я поверну полонених з Юдеї та полонених з Ізраїлю й відбудую їх, як у давнину.
8 Я очищу їх від усякого їхнього морального бруду, яким вони опоганились переді Мною, і прощу всі їхні беззаконня, якими вони грішили проти Мене, відступивши від Мене.
9 А Єрусалим стане для Мене іменем радості, похвалою та славою перед усіма народами землі, коли вони почують про всі блага, які Я (Юді та Ізраїлю ) учиню; їх охопить страх і здивування з приводу всього добробуту і миру, якими Я їх наділю.
10 Так говорить Господь: На тому місці, про яке ви кажете, що воно спустошене, оскільки не залишилось у ньому ні людей, ні тварин, а всі міста Юдеї і навіть вулиці Єрусалима покинуті, – немає людини, яка би там мешкала, і немає скотини, –
11 там знову лунатимуть звуки радості та галас веселощів, голос нареченого й голос нареченої, – вигуки тих, що закликають: Прославляйте Господа Саваота, тому що Господь добрий, і Його милосердя вічне! Вони принесуть до Господнього Храму жертву хвали й подяки, тому що Я зміню долю полонян краю до такого стану , як було раніше, – обіцяє Господь.
12 Так говорить Господь Саваот: На цьому спустошеному місці, що залишилось без людей і без тварин, – в усіх його містах ще з’являться намети пастухів, де відпочиватимуть отари.
13 У нагірних містах і в містах долішніх, у містах південних (Неґева) , і в краю Веніяміна, в околицях Єрусалима та в околицях інших Юдейських міст ще будуть переходити отари під опікою тих, котрі їх рахуватимуть, – говорить Господь.
14 Настане такий час, – говорить Господь, – коли Я виконаю всі добрі слова, які Я заповів Ізраїлевому поколінню та роду Юди.
15 У визначені дні того часу Я вирощу Давидові Пагінець праведності, Котрий вершитиме правосуддя та справедливість на землі!
16 В той час спасеться Юдея, і перебуватиме в безпеці Єрусалим. А ось ім’я, яким Його називатимуть: Господь – виправдання наше!
17 Адже так говорить Господь: Не переведеться в Давида Муж, Котрий сидітиме на престолі Ізраїлевого роду.
18 Так само й щодо левітського священства: Не переведеться переді Мною муж, який приноситиме всепалення, спалюватиме добровільні хлібні жертви та звершуватиме щоденні жертви.
Божий Заповіт не може бути розірвано
19 Далі було Господнє слово до Єремії такого змісту:
20 Так говорить Господь: Як неможливо розірвати Мій Заповіт відносно дня і Мій Заповіт відносно ночі, щоб не було ні дня ні ночі в належний для них час,
21 так не може бути розірваний Мій Заповіт з Моїм слугою Давидом, відносно того, що його спадкоємці завжди царюватимуть на його престолі, – як і священики з роду Левія завжди служитимуть Мені!
22 Як неможливо порахувати небесні зорі й не піддається виміру морський пісок, так Я намножу нащадків Мого слуги Давида, а також левітів, які Мені служать.
23 Далі було Господнє слово до Єремії такого змісту:
24 Хіба ти не чув, що говорять ці люди, – зокрема: Обидва племені, які колись Господь обрав, тепер Він їх відкинув, – через те й зневажають Мій народ, не вважаючи його народом взагалі.
25 Тому так говорить Господь: Як Я вірний Своєму Заповіту щодо дня та ночі, і як Я дотримуюсь встановлених Мною законів для неба й землі,
26 так Я не відкину нащадків Якова й нащадків Мого слуги Давида. Тому саме з-посеред їхніх поколінь обиратиму володарів над нащадками Авраама, Ісаака та Якова. Адже Я зміню долю колишніх полонян і виявлю до них милосердя.
1 У володінні царя Йоакима, сина Йосії, було це слово від Господа: 2 Так сказав Господь: Стань у дворі Господнього дому і скажеш усім юдеям, що приходять поклонитися в Господньому домі, усі слова, які Я тобі заповів їм сказати, не віднімеш жодного слова. 3 Може послухають і відвернуться — кожний зі своєї поганої дороги, і спинюся від зла, яке Я замислюю їм зробити через зло їхніх задумів. 4 І скажеш: Так сказав Господь: Якщо Мене не послухаєте, щоб ходити в Моїх заповідях, які Я дав перед вашим обличчям, 5 щоб послухати слова Моїх рабів-пророків, яких Я посилаю до вас вдосвіта, і Я послав, та ви Мене не вислухали, 6 і дам цей дім, як Силом, і місто дам на прокляття всім народам усієї землі.
7 І почули священики та фальшиві пророки і весь народ, як Єремія говорив ці слова в Господньому домі. 8 І сталося, як Єремія перестав говорити все, що йому заповів Господь сказати всьому народові, то схопили його священики, фальшиві пророки і весь народ, кажучи: Нехай неодмінно помре ! 9 Тому що ти пророкував Господнім Іменем, кажучи: Так, як Силом, буде цей дім, і це місто опустіє від жильців. І весь народ зібрався проти Єремії в Господньому домі. 10 І володарі Юди почули це слово, і прийшли з дому царя до Господнього дому, і сіли при вході до нової брами Господнього дому. 11 І сказали священики та фальшиві пророки до володарів та до всього народу: Засудження смерті для цього чоловіка, бо він пророкував проти цього міста, як ви і почули вашими вухами.
12 І промовив Єремія до володарів і до всього народу, кажучи: Господь мене послав пророкувати проти цього дому і проти цього міста всі слова, які ви почули. 13 А тепер зробіть кращими ваші дороги та ваші діла і послухайтеся голосу Господа, і Господь стримається від зла, яке Він виказав проти вас. 14 І ось я у ваших руках. Зробіть зі мною, як вважаєте за потрібне і як вам краще. 15 Але лиш достеменно знайте , що коли мене вб’єте, то даєте невинну кров на вас, на це місто і на тих, що в ньому живуть. Адже по правді мене послав Господь до вас промовляти до ваших вух усі ці слова.
16 І сказали володарі та весь народ священикам і фальшивим пророкам: Немає для цього чоловіка засудження смерті, бо він заговорив до нас Іменем нашого Господа Бога. 17 І встали мужі зі старійшин землі, і сказали всьому зборові народу: 18 У дні Езекії, царя Юди, був Міхея, моратієць, і він сказав усьому народові Юди: Так сказав Господь: Сіон буде зораний, як поле, і Єрусалим буде непрохідним, а гора дому — лісовим гаєм! 19 Хіба справді вигубив його Езекія і весь Юда? Чи не злякалися Господа і не помолилися до Господнього обличчя, і стримався Господь від зла, яке вимовив на них? І ми зробили велике зло проти наших душ.
20 І була людина, що пророкувала Господнім Іменем, — Урія, син Самея з Каріятіяріма, і він пророкував про цю землю згідно з усіма словами Єремії. 21 І почув цар Йоаким і всі володарі всі його слова, і шукали його вбити, та Урія почув і пішов до Єгипту. 22 І цар послав мужів у Єгипет, 23 і вивели його звідти, і ввели його до царя, і він побив його мечем та кинув його до гробниці синів його народу. 24 Лише рука Ахікама, сина Сафана, була з Єремією, щоби його не видати в руки народу, аби його не погубити.