Не йдіть до Єгипту!
1 Після цього всі провідники військових підрозділів та Йоханан, син Кареаха, і Єзанія, син Гошаї, разом з усім народом, – від малого до великого, – прийшли
2 до пророка Єремії і сказали: Нехай наше благання дійде до тебе! Помолись щодо нас до Господа твого Бога, за всіх цих нечисленних, котрі залишились, адже, як сам бачиш, з великої кількості нас залишилось дуже мало.
3 Нехай же Господь, твій Бог, вкаже, якою дорогою нам іти, та порадить, що маємо робити.
4 І пророк Єремія їм відповів: Я вас зрозумів! Ось я помолюсь до Господа, вашого Бога, як ви бажаєте, й кожне слово, яке скаже Господь, я сповіщу вам, – не приховаю від вас нічого.
5 І сказали вони Єремії: Нехай Сам Господь буде супроти нас праведним і справедливим Свідком, якщо не учинимо у відповідності з кожним словом, з яким пошле тебе до нас Господь, твій Бог.
6 Буде це добре, чи зле, ми послухаємось голосу Господа, нашого Бога, до Якого ми тебе посилаємо. Вважаємо, що нам буде добре, коли ми будемо слухати голосу Господа, нашого Бога.
7 Через десять днів було Господнє слово до Єремії.
8 І він покликав Йоханана, сина Кареаха, всіх військових провідників, що були з ним, та весь народ, – від малого до великого,
9 і сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, до Якого ви мене посилали:
10 Якщо, повернувшись, ви оселитесь у цьому краї, то відбудую вас і не руйнуватиму, – насаджу вас і не вириватиму. Адже Мені шкода вас через те зло, на яке Я вас наразив.
11 Не жахайтеся вавилонського царя, якого ви так боїтеся! Не лякайтесь його, – говорить Господь, – тому що Я з вами, щоб визволяти вас та оберігати вас від його рук.
12 Я виявлю до вас милосердя і сприятиму тому, щоб він (Навуходоносор ) помилував вас і повернув вас на ваші земельні наділи.
13 Але якщо ви все ж скажете: Ми не оселимось у цьому краю, то виявите непослух до голосу Господа, вашого Бога,
14 говорячи: Ні, ми таки підемо в єгипетський край, щоб не бачити війни й не чути звуків військової труби, – там ми не будемо голодувати через нестачу хліба й там замешкаєм, –
15 то в такому разі послухайте Господнє слово, Юдин залишку – те, що говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Якщо ви все-таки скеруєте свої обличчя, щоб йти в Єгипет і там оселитесь,
16 то меч, якого ви так боїтеся, наздожене вас там, у Єгипті. Так само й голод, якого ви лякаєтесь, переслідуватиме вас там, у Єгипті, де ви й помрете.
17 Адже всі люди, які направили свій погляд у бік Єгипту, щоб там замешкати, помруть від меча, від голоду й від моровиці, – не залишиться з-посеред них жодного вцілілого, ані того, хто врятувався би від лиха, яке Я на них наведу.
18 Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Так само, як Мій гнів і Моє обурення вилились на мешканців Єрусалима, так виллється Мій гнів на вас, коли ви підете до Єгипту, – ви станете прокляттям, об’єктом знущань та глузувань і вже ніколи не побачите цього краю.
19 Отак Господь сказав вам, Юдин залишку: Не йдіть до Єгипту! Добре запам’ятайте все, в чому сьогодні застерігаю вас!
20 Дивіться, щоб ви самі себе не обманули, порушуючи свою обіцянку . Адже ви самі послали мене до Господа, вашого Бога, з проханням: Помолися щодо нас до Господа, нашого Бога, – а ми учинимо у відповідності з усім, що лише скаже тобі Господь, наш Бог.
21 Тож сьогодні я вам сказав усе, але якщо ви не послухаєтесь голосу Господа, вашого Бога, в усьому з чим Він послав мене до вас,
22 то нині ви добре запам’ятайте: ви загинете від меча, голоду й моровиці в тому місці, куди ви хочете йти, аби там замешкати.
1 Слово, що було до Єремії від Господа в дні Йоакима, царя Юди, кажучи: 2 Іди до дому Архавіна і приведеш їх до Господнього дому, до одного з дворів, і напоїш їх вином. 3 І вивели Єзонію, сина Єреміна, сина Харасіна і його братів, і його синів, і весь дім Архавіна, 4 і ввели їх до Господнього дому, до кімнат синів Ананії, сина Ґодолія, мужа Божого, що є близько дому володарів, що над домом Маасія, сина Селома, який стереже двір, 5 і я дав перед їхнє обличчя посудину вина і чаші, і я сказав: Пийте вино! 6 А вони сказали: Не питимемо вина, тому що Йонадав, син Рихава, наш батько, заповів нам, кажучи: Не пийте вина, ви і ваші сини, навіки! 7 І не збудуєте дому, і не посієте насіння, і у вас не буде виноградника, бо житимете в шатрах усі ваші дні, щоб ви жили багато днів на землі, на якій ви по ній ходите. 8 І послухали ми голосу нашого батька Йонадава, щоб не пити вина всі наші дні, ми і наші жінки, і наші сини, і наші дочки, 9 і щоб не будувати домів, щоб там мешкати, і щоб виноградника, поля та насіння не було в нас, 10 і щоб ми жили в шатрах. І ми послухалися, і ми зробили згідно з усім, що нам заповів наш батько Йонадав. 11 І сталося, коли на землю прийшов Навуходоносор, то ми сказали: Увійдіть! І ми ввійшли до Єрусалима від лиця сили халдеїв і від лиця сили ассирійців, і оселилися там.
12 І до мене було Господнє слово, кажучи: 13 Так говорить Господь: Іди і скажи чоловікові Юди й тим, що живуть у Єрусалимі: Чи не приймете напоумлення, щоб послухати Мої слова? 14 Сини Йонадава, сина Рихава, поставили слово, яке він заповів його синам, щоб не пити вино, і вони не пили. А Я говорив до вас вдосвіта і говорив, та ви не слухалися. 15 І Я послав до вас Моїх рабів-пророків, кажучи: Зверніть кожний зі своєї поганої дороги і кращими зробіть ваші задуми, і не йдіть за чужими богами, щоб їм служити, і мешкатимете на землі, яку Я дав вам і вашим батькам! Та ви не прихилили ваших вух, і ви не послухалися. 16 Тож сини Йонадава, сина Рихава, поставили заповідь їхнього батька, а цей народ Мене не послухався. 17 Через це так сказав Господь: Ось Я наводжу на Юду і на тих, що живуть в Єрусалимі все зло, яке Я сказав проти них. 18 Через це так сказав Господь: Оскільки сини Йонадава, сина Рихава, послухали заповідь їхнього батька, щоб робити так, як заповів їм їхній батько, 19 то всі дні землі не переведеться чоловік в синів Йонадава, сина Рихава, який стоїть перед Моїм обличчям.