Пророцтво про Єгипет
1 Слово Господнє, яке було до пророка Єремії про народи.
2 Про Єгипет і про військо фараона Нехо , єгипетського царя, яке стояло біля ріки Євфрат, у Каркеміші, і яке розбив вавилонський цар Навуходоносор, у четвертому році Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії.
3 Приготуйте списи та щити, і вступайте в бій!
4 Сідлайте коней! Сідайте на них, вершники, і в шоломах шикуйтесь у ряди! Нагостріть ваші списи й одягніться в кольчуги!
5 Але що Я бачу? – говорить Господь. – Вони злякались і відступають назад? Їхні лицарі полягли в бою, тому втікають, не оглядаючись. Всі охоплені жахом і панікою …
6 Але вже не втече навіть найшвидший і не врятується найсильніший. На півночі, біля ріки Євфрат, вони спіткнулись і попадали.
7 Хто це здіймається, наче Ріка Ніл, води якої вирують?
8 Це Єгипет, розбурханий, наче Ріка Ніл , води якої вирують. Він говорить: Підіймусь і покрию землю, знищу міста та їхніх мешканців!
9 Тож галопуйте, коні, мчіться, колісниці! Нехай виступають лицарі з Ефіопії та Путу (Лівії ), що озброєні щитами, а також лідійці, з натягнутими в руках луками!
10 Це день мого Владики, Господа Саваота! В день помсти Він відплатить своїм ворогам. Меч Господа пожиратиме! Він насититься і нап’ється їхньої крові, – все це стане жертвоприношенням моєму Владиці, Господу Саваоту, в північному краю біля ріки Євфрат.
11 Піди до Гілеаду й візьми бальзаму, дівчино, дочко Єгипту. Проте надаремно ти примножуєш ліки, – зцілення для твоїх ран немає.
12 Народи почули про ганьбу твою, бо земля сповнилася твоїми зойками, адже, втікаючи , витязь наштовхнувся на іншого витязя, і разом обидва впали!
13 Слово, яке Господь провістив пророку Єремії, про те, що вавилонський цар Навуходоносор нападе і спустошить єгипетський край.
14 Проголосіть у Єгипті, повідомте у Міґдолі й оповістіть у Нофі (Мемфісі ) та в Тахпанхесі! Подайте клич: Вставайте і готуйтеся, оскільки меч пожиратиме усе довкола тебе!
15 Чому полягли твої лицарі? Вони не встояли, бо Сам Господь їх повалив.
16 Як же стало багато тих, котрі спотикаються, падають один на одного й один одному говорять: Вставаймо й повертаймося до нашого народу, на нашу батьківщину, – подалі від згубного меча!
17 А фараонові, єгипетському цареві, дадуть прізвисько: Хвалько, що пропустив догідний час.
18 Як Я живий, – присягається Цар на Ім’я Господь Саваот, – станеться так: як підноситься гора Тавор серед інших гір, як і Кармел знаходиться біля моря, так певно прийде він (Навуходоносор ).
19 Збирай у мішок свої пожитки, мешканко Єгипту, й готуйся до полону, тому що Ноф (Мемфіс ) перетвориться на руїни, – буде зруйнований й залишиться без мешканців.
20 Єгипет – вродлива телиця, але з півночі летить овід.
21 Навіть найманці в його війську подібні до відгодованих телят, але й вони обернулися і всі пустилися навтіки, позаяк не спроможні встояти, адже на них нагрянув день їхнього нещастя, – час відплати.
22 Сичання його (Єгипту ) голосу буде подібне до змії, бо вони (халдеї ) йдуть із військом, виступають проти нього з сокирами, наче дроворуби.
23 Вони вирубають його ліси, – говорить Господь, – хоч вони й не прохідні, адже вони численніші за сарану, – і їх не порахувати.
24 Осоромлена дочка Єгипту й віддана північному народу на поталу.
25 Ось що говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Я покараю Амона із Но, фараона і весь Єгипет, його богів та його царів, – фараона й тих, що на нього покладаються.
26 Я віддам їх у руки тих, що зазіхають на їхнє життя, – в руки вавилонського царя Навуходоносора і в руки його слуг, – хоча пізніше Єгипет знову відродиться і буде заселеним, як за давніх часів, – провіщає Господь.
Бог не знищить Ізраїль
27 Ти ж, слуго Мій, Якове, не бійся, і не тривожся, Ізраїлю, тому що Я врятую з далекого краю тебе і твоїх нащадків, – з країн їхньої неволі! Повернеться Яків і житиме спокійно в повній безпеці, бо не стане того, хто завдавав би йому страху.
28 Не бійся, Мій слуго Якове, – говорить Господь, – бо Я з тобою. Адже Я вигублю всі народи, серед яких Я тебе розпорошив, – тебе ж не знищу. Я покараю тебе справедливо, й непокараним тебе не залишу.
1 І сталося, що в дев’ятому році Седекії, царя Юди, у десятому місяці прибув Навуходоносор, цар Вавилону, і вся його сила проти Єрусалима, і його оточили. 2 І в одинадцятому році Седекії, у четвертому місяці, у дев’ятому дні місяця розгромили місто. 3 І ввійшли всі володарі царя Вавилону, і осіли в середній брамі: Нарґасарасар, Самаґот, Навусархасар, Навусаріс, Нарґалсарасир, Равамаґ і решта володарів царя Вавилону. 14 І послали, і взяли Єремію з двору сторожі, і дали його до Ґодолії, сина Ахікама, сина Сафана. І вивели його, і він влаштувався посеред народу.
15 І Господнє слово було до Єремії у дворі сторожі, кажучи: 16 Іди і скажи Авдемелехові, ефіопові: Так сказав Господь, Бог Ізраїля! Ось Я наводжу Мої слова на це місто на зло, а не на добро. 17 І спасу тебе в той день, і не дам тебе в руки людей, яких ти боїшся їхнього обличчя. 18 Бо Я неодмінно врятую тебе, і не поляжеш від меча. І твоя душа буде, як знахідка, бо ти на Мене поклав надію, — говорить Господь.