Пророцтво про филистимлян
1 Господнє слово про филистимлян, яке було до пророка Єремії, перед тим як фараон зруйнував Газу.
2 Так говорить Господь: Оце підіймаються води з півночі й прибувають могутнім потоком, який затопить землю і все, що на ній, – міста й усіх їхніх мешканців. Закричать люди, й голоситимуть усі мешканці землі.
3 Від голосного тупотіння копит його (фараона ) дужих коней, від гуркоту його колісниць, та скрипіння їхніх коліс, батьки, безпорадно опустивши руки, оглядатимуться на своїх дітей.
4 Адже надходить день знищення всіх филистимлян, вигублення позосталих союзників у Тирі та Сидоні, тому що Господь знищить филистимлян – останніх мешканців острова Кафтора.
5 Газа буде повністю поголена; загине Аскалон, – залишок їхньої долини. Як довго будете робити собі у жалобі нарізи на тілі?
6 О, горе, мечу Господній! Коли нарешті ти заспокоїшся? Повернись у свої піхви, стримайся і вгамуйся.
7 Але як він може заспокоїтись, коли Сам Господь дав йому наказ? Проти Аскалону та проти мешканців морського узбережжя Він його направив!
1 Слово, що було від Господа до Єремії після того, як його відіслав Навузардан, архімаґир , що з Дами, коли взяв його в кайданах посеред відселення Юди, яких відводили до Вавилону. 2 І взяв його архімаґир, і сказав йому: Твій Господь Бог сповістив це зло проти цього місця, 3 і Господь зробив це , бо ви згрішили проти Нього і не послухалися Його голосу. 4 Ось я тебе звільнив із кайданів, що на твоїх руках. Якщо добре перед тобою, щоб піти зі мною до Вавилону, іди, і покладу на тебе мої очі. 5 Якщо ж ні, піди і повернися до Ґодолії, сина Ахікама, сина Сафана, якого цар Вавилону поставив у землі Юди, і живи з ним посеред народу в землі Юди. До всього, куди добре у твоїх очах іти, піди! І архімаґир дав йому дари, і відіслав його. 6 І він прийшов до Ґодолія в Массифу, і сів серед народу, що залишився на землі.
7 І почули всі володарі сили, що в полі, вони і їхні мужі, бо цар Вавилону поставив Ґодолія в землі й підпорядкував йому їхніх мужів та жінок, яких не відселив до Вавилону. 8 І прийшов до Ґодолія в Массифу Ізмаїл, син Натанія, і Йоанан, син Кария, і Сарея, син Танаемета, і сини Офея: Нетофатіям і Єзонія, син Моохатія, — вони і їхні мужі. 9 І Ґодолія поклявся їм і їхнім мужам, кажучи: Не бійтеся присутності халдейських слуг. Поселіться в землі та працюйте на царя Вавилону, і вам буде краще. 10 І ось я осів перед вами в Массифі, щоб стояти перед обличчям халдеїв, які прийдуть проти вас, а ви збирайте вино, плоди та олію і вкладайте до ваших посудин, і живіть у містах, якими ви заволоділи.
11 І всі юдеї, що в Моаві та в синів Аммона, і ті, що в Ідумеї, і ті, що в усій землі, почули, що цар Вавилону дав останок Юді та що поставив над ними Ґодолія, сина Ахікама. 12 І прийшли до Ґодолія, у землю Юди, у Массифу, і зібрали вино та дуже багато плодів. 13 І Йоанан, син Кария, і всі володарі сили, що в полях, прийшли до Ґодолія в Массифу 14 і сказали йому: Чи ти знаєш , що Веелія, цар синів Аммона, послав до тебе Ізмаїла, щоб убити твою душу? Та Ґодолій не повірив їм. 15 І Йоанан сказав Ґодолії потай в Массифі: Я піду і вб’ю Ізмаїла, і хай ніхто не знає, щоб він не вбив твою душу та не розсипав усього Юду, що зібрався до тебе, і загине решта Юди. 16 І сказав Ґодолій до Йоанана: Не вчиниш цього діла, бо ти говориш брехню про Ізмаїла.