1 Якби мені хтось дав притулок подорожніх у пустелі, я залишив би мій народ і пішов би від них! Адже всі вони перелюбники, зграя зрадників!
2 Їхній підступний язик, наче натягнутий лук, – обман і невір’я панують у країні, один злочин випливає з іншого злочину, а Мене знати не хочуть, – говорить Господь.
3 Нехай кожен остерігається свого ближнього, і не покладається на брата свого, тому що всі брати затівають зраду і кожен приятель розносить плітки!
4 Один ошукує іншого, і ніхто не говорить правди. Вони привчили свої язики говорити неправду, лукавити до знесилення.
5 Ти мешкаєш посеред обману, – саме через обман вони відмовляються Мене пізнавати, – говорить Господь.
6 Тому так говорить Господь Саваот: Ось Я їх переплавлю і випробую їх, бо що Я мав би зробити з такою дочкою Мого народу!?
7 Їхній язик – смертоносна стріла, – вони підступно ведуть розмови своїми устами. Про мир вони говорять зі своїми ближніми, тоді як у своєму серці готують на них пастку.
8 Хіба Я можу за таке не карати, – говорить Господь, – хіба Я не повинен такому народові, як цей , відплатити?
9 Тому я (Єремія ) підійму голосіння на горах, – у степах і на пасовиськах затягну жалобну пісню, оскільки вони спустошені й ніхто там не з’являється. Там не чути ревіння худоби, розлетілись птахи небесні й розбіглись польові звірі.
10 Отже, Я (Господь ) перетворю Єрусалим на руїни, де мешкатимуть шакали, а міста Юдеї зроблю безлюдними й спустошеними.
11 Де той мудрець, який зрозумів би це і до кого звернулись би Господні уста, а той щоб це переповів іншим, – внаслідок чого має бути знищена земля й вигорить наче пустеля, без перехожих?
12 І Господь пояснює: Тому, що вони залишили Мій Закон, який Я виклав перед ними, не слухали Мого голосу і не чинили за Законом,
13 а діяли за пожаданнями свого впертого серця і служили ідолам, як їх навчили їхні батьки!
14 Тому так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Я нагодую цей народ полином і напою їх отруйною водою!
15 Я розпорошу їх серед народів, яких не знали ні вони, ні їхні батьки, і пошлю вслід за ними меч, поки не знищу їх!
16 Так говорить Господь Саваот: Усвідомте, що вже можна кликати плакальниць, щоб завчасно прибули, – пошліть за умілими голосільницями, аби прийшли.
17 Нехай поспішають, щоб уже почати над нами голосіння, – та так, щоб і з наших очей потекли сльози, й наші повіки були зрошені водою!
18 Адже вже чутно голосний плач на Сіоні: Як же ми спустошені й покриті великою ганьбою, тому що ми змушені були залишити свій край, та й поселення наші зруйновані.
19 Послухайте і ви, жінки, Господнє слово, і постарайтесь сприйняти слова саме Його уст; навчіть ваших дочок плакати, – й одна одну – жалібних пісень!
20 Адже смерть вдирається крізь наші вікна, входить у наші палати, аби вигубити дітей на вулицях й молодь на майданах.
21 Проголоси таке Господнє провіщення: Лежатимуть тіла людей, наче гній на полях, як снопи за женцями, і нікому буде їх збирати.
22 Тому так говорить Господь: Нехай мудрий не хвалиться своєю мудрістю, і сильний нехай не хвалиться силою своєю. Нехай багатий не хвалиться своїм багатством!
23 А хто хоче хвалитися, нехай хвалиться тим, що знає Мене, – розуміє, що Я Господь, Котрий творить милосердя, правосуддя і правду на землі, бо саме у цьому Моє задоволення, – говорить Господь.
24 Ось надходять дні, – наголошує Господь, – коли Я скараю кожного обрізаного за його необрізане серце .
25 Покараю Єгипет, Юдею, Едом, синів Аммона, Моав та всіх мешканців пустелі, що вистригають собі скроні, оскільки всі ці народи (мешканці пустелі ) необрізані тілом , тоді як весь Ізраїлів дім необрізаний серцем!
1 Хто мені дасть останнє поселення в пустелі, і залишу мій народ, і відійду від них? Адже всі вони перелюбники, збір невірних!
2 Вони натягнули свій язик, як лук, омана і невір’я укріпилося на землі, бо зі зла вийшли до зла, а Мене не пізнали. 3 Нехай кожний стережеться свого ближнього, і не надійтеся на своїх братів, бо кожний брат безперечно обманюватиме , і кожний друг ходитиме підступно! 4 Кожний висміюватиме свого друга, правди не скажуть. Їхній язик навчився говорити неправду, тож вони чинили неправедно і не переставали, щоб навернутися. 5 Лихва на лихві, обман на обмані! А Мене побачити не забажали! 6 Через це так говорить Господь: Ось Я піддам їх дії вогню і їх випробую, бо зроблю це через присутність зла дочки Мого народу! 7 Їхній язик — стріла, що ранить, слова їхніх уст — омана. Мирне говорить він своєму ближньому, та на нього тримає ворожнечу. 8 Хіба Я на це не зглянуся, — говорить Господь, — чи на цьому народі не помститься Моя душа?
9 На горах підніміть плач і ридання на стежках пустелі, бо вони спустіли через те, що немає людей. Вони не почули голосу існування життя ; від птахів неба і аж до худоби всі жахнулися і відійшли. 10 Тож Я віддам Єрусалим для переселення та на поселення драконів, і міста Юди призначу на знищення, щоб не були заселені.
11 Хто людина мудра, то нехай це зрозуміє, і в кого є слово, яке прийшло до нього з Господніх уст, то нехай вам сповістить! Внаслідок чого знищена земля, спалена, як пустеля, що нею не пройти? 12 І Господь промовив до мене: Тому, що вони залишили Мій закон, який Я дав у їхній присутності, і не послухалися Мого голосу, 13 але пішли за пожаданнями їхнього злого серця і за ідолами, чому навчили їх їхні батьки! 14 Через це так говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось Я нагодую їх нуждою і напою їх жовчною водою, 15 і розсію їх в народах, яких не знали ні вони, ні їхні батьки, і нашлю на них меч, щоб вигубити їх ним! 16 Говорить Господь: Прикличте плакальниць, і хай прийдуть, — пошліть до досвідчених, і хай здіймуть лемент, 17 і хай влаштують за вами голосіння, і хай їхні очі ллють сльози, і їхні повіки хай проливають воду! 18 Бо голос плачу чути в Сіоні: Яким чином ми потрапили в страждання? Ми сильно засоромлені, бо ми залишили землю, і ми покинули наші поселення.
19 Послухайте, жінки, Боже слово, і хай ваші уста сприймуть слова Його уст, і навчіть ваших дочок сумувати, і кожна жінка свою сусідку — голосити! 20 Адже смерть увійшла крізь ваші вікна, прийшла на вашу землю, щоб вигубити немовлят ззовні й молодих з площ. 21 І мертві люди будуть за прообраз на поверхні землі — як трава за женцем, і не буде того, хто збирає.
22 Так говорить Господь: Хай мудрий не хвалиться своєю мудрістю, і хай сильний не хвалиться своєю силою, і хай багатий не хвалиться своїм багатством, 23 але лиш цим нехай хвалиться той, хто хвалиться, що пізнав і знає, що Я — Господь, Який творить милосердя, суд і праведність на землі, бо в цьому Моя воля, — говорить Господь.
24 Ось приходять дні, — говорить Господь, — і Я відвідаю всіх обрізаних за їхнє необрізання: 25 Єгипет, Юду, Едом, синів Аммона, синів Моава і всякого остриженого на його обличчі з тих, які живуть у пустелі. Бо всі народи необрізані тілом, а кожний дім Ізраїля необрізаний їхнім серцем!