Йов: Бог визначив долю нечестивої людини
1 І Йов продовжив свою промову, говорячи:
2 Як живий Господь, Котрий позбавив мене правосуддя, і Вседержитель, Котрий напоїв гіркотою мою душу!
3 Поки ще в мені жевріє дихання, і Божий подих у моїх ніздрях, –
4 мої уста не скажуть неправди, і мій язик не вимовить жодної фальші.
5 Нехай такого не станеться, щоб я, поки живу, назвав вас справедливими. Адже своєї невинуватості не зречуся.
6 Я міцно триматимусь своєї правоти і не відступлю, – моє серце не докорятиме мені за прожиті дні свого життя .
7 А мій ворог нехай вважається злочинцем і мій противник – нечестивцем!
8 Адже яка надія в беззаконника як він загине, коли Бог відбирає у нього життя?
9 Хіба Бог слухатиме його волання, коли надходитиме на нього нещастя?
10 Адже хіба він тішився присутністю Всемогутнього, спілкуючись повсякчасно з Богом?
11 Я навчаю вас про діяльність Божу, і не приховую задумів Вседержителя.
12 Якщо ви все це бачили, то чого говорите нісенітниці?
13 Таку долю визначає Бог нечестивій людині; такий уділ від Вседержителя отримують жорстокі насильники.
14 Нехай навіть багато у них дітей, – проте всі вони приречені на смерть, і його нащадки не наситяться хлібом.
15 Тих, які залишаться після нього, забере в могилу моровиця, і за ними не голоситимуть навіть їхні вдови.
16 Хоча би він нагромадив срібла, як пороху, і наготував купу одеж, як глини, –
17 то всім тим, що він наготує, користуватиметься праведник, і богобійні володітимуть сріблом.
18 Він будує свій дім, наче міль гніздо, і як той сторож, що ставить собі тимчасовий курінь.
19 Багатим ляже, але більше ним не буде, – він відкриє свої очі, але вже нічого немає.
20 Вдень його поглинатимуть жахи, наче повінь, а вночі його вхопить буря.
21 Його підійме східний вихор і понесе, змете його з місця проживання, –
22 налетить на нього безпощадно, як би він не старався втікати.
23 Йому вслід заплескають у свої долоні, й посвищуть над ним з його ж місця.
1 А ще додавши, Йов сказав у вступі: 2 Нехай живе Господь, Який так мені присудив, і Вседержитель, Який засмучує мою душу! 3 А поки ще в мені дихання є, Божий Дух, що є в моїх ніздрях, 4 мої губи не промовлятимуть беззаконне, і моя душа не повчатиметься неправедного. 5 Хай не станеться, щоб я назвав вас праведними, доки не помру. Адже не відійду від моєї невинності, 6 і, дотримуючись праведності, себе не віддам. Бо я не усвідомлюю, що зробив невідповідне. 7 Ні, але хай мої вороги будуть, як руїна безбожних, і ті, хто повстав проти мене, — наче погибель безбожних. 8 Бо яка є надія в безбожного, чого він тримається? Чи врятується, надіючись на Господа? 9 Чи Господь вислухає його молитву? Хіба, коли надійде на нього скрута, 10 чи матиме перед Ним якусь сміливість? Або коли покличе, то чи Він вислухає його? 11 Але я сповіщу вам, що є в Господній руці. Про те, що є у Вседержителя, не обманю. 12 Ось усі знаєте, що додаєте марне до марного. 13 Це частина безбожного чоловіка в Господа, а здобуток сильних прийде на них від Вседержителя. 14 Якщо ж його сини стануть численні, то вони будуть на вигублення. Якщо ж і перетворяться на мужів, то жебратимуть. 15 Ті, які залишаться після нього, смертю закінчать життя, а над їхніми вдовами ніхто не змилосердиться. 16 Якщо назбирає срібла, наче землі, і наготує золота, подібно до глини, — 17 це все здобудуть праведні, і його маєток праведні заберуть. 18 Його дім відійшов, наче молі й немов павутина. 19 Багатий, заснувши, не продовжуватиме, відкрив він свої очі — і його немає. 20 Болі його спіткали, наче вода, і вночі забрала його темрява. 21 Його забере палюча спека, відійде і вигубить його з його місця. 22 І накине біду на нього, та не пощадить. З його руки неодмінно втікатиме . 23 Заплеще проти них своїми руками і сичанням прожене його з його місця.