Землю спустошено
1 Слово Господнє, яке було до Йоіла, Петуїлового сина.
2 Послухайте це, старійшини, – зверніть увагу, всі мешканці краю. Хіба бувало щось подібне за ваших днів, або за днів ваших батьків?
3 Перекажіть це вашим дітям, а ваші діти нехай розкажуть своїм дітям, а їхні діти – наступним поколінням.
4 Станеться таке : що залишиться від гусені, пожере сарана, а що залишиться від сарани, пожере личинка сарани, – нарешті те, що залишиться після личинок сарани, пожере черва .
5 Тож отямтеся, п’яниці, й заплачте! Усі, що п’єте вино, голосіть за вином молодим , бо його забрано від вас!
6 Адже на Мою землю вторгся численний і могутній народ, – його зуби як зуби лева, а його ікла, як у левиці.
7 Він знищив Мій виноградник і поламав Мої смоківниці (фіги ). Він дощенту облупив їхню кору, і залишив білими його галузки.
8 Плачте, як голосить дівчина, одягнена у веретище, над нареченим своєї юності.
9 Адже Господній Храм позбавлено жертв і жертв возливання. Плачуть священики – Господні служителі, –
10 оскільки спустошені поля, сумує земля, – бо знищена пшениця, висох виноградний сік, зів’яло оливкове дерево.
11 Сумуйте, хлібороби, плачте, виноградарі, голосіть за пшеницею і ячменем, адже врожай на полях загинув.
12 Засохли виноградні лози, а смоківниця зів’яла. Так само загинули всі гранатові дерева, пальми і яблуні, – зникла усяка радість з-посеред людських нащадків.
Плач та ридання за спустошеним краєм
13 Священики, підпережіться веретищем і плачте, – ридайте, всі служителі жертовника! Постійно ходіть і навіть ночуйте у веретищах, – усі ви, служителі мого Бога. Адже в Храмі вашого Бога не стало ні хлібних жертв, ні жертв возливання.
14 Оголосіть святий піст, скличте зібрання, зберіть старійшин та всіх мешканців землі до Храму Господа, вашого Бога, і волайте до Господа!
Господній День близько
15 О, що то за день! Адже Господній День близько, – він приходить як спустошення від Всевишнього!
16 Хіба не перед нашими очима зникла їжа, а також радість і веселощі Храму нашого Бога?
17 Зерна насіння загинули під своїми грудами землі , – засіки спорожніли, повалились стодоли, бо не стало збіжжя.
18 Як же стогне скотина! Розбрелися стада корів, оскільки не стало для них пасовиська, – навіть отари овець без їжі гинуть.
19 До Тебе, Господи, кличу, адже вогонь знищив у степу пасовиська, – вогонь спопелив усі дерева на полі.
20 Навіть польова звірина волає до Тебе, тому що висохли водні джерела, і вогонь пожер пасовиська в степу.
1 Господнє слово, яке було до Йоіла, сина Ватуїла. 2 Послухайте це, старці, і сприйміть усі, що живете на землі. Чи сталося таке у ваші дні, чи в дні ваших батьків? 3 Про це ви розповісте вашим дітям, і ваші діти — їхнім дітям, а їхні діти — наступному поколінню. 4 Те, що залишилося від гусениці, пожерла сарана, те, що залишилося від сарани, пожерла личинка сарани, і те, що залишилося по личинці сарани, пожерла іржа. 5 Тож витверезіться, сп’янілі, від свого вина і заплачте! Заридайте, усі, що п’єте вино до оп’яніння, бо забрано з ваших уст веселість і радість! 6 Адже сильний і незліченний народ пішов на Мою землю, його зуби — зуби лева, і його кутні зуби, як у левеняти. 7 Віддам Мій виноградник на знищення і Мої смоківниці на розбиття. Він справді дослідив його і повалив, вибілив його галузки.
8 Заплач до Мене більше від невістки, підперезаної мішковиною за свого чоловіка-молодця! 9 Забрано жертву і жертву виливання з Господнього дому. Плачте, священики, що служите жертовникові, 10 бо рівнини потерпіли. Нехай заплаче земля, бо пшениця потерпіла, вино висохло, зменшилася олія. 11 Посохли рільники, плачте, посілості, над пшеницею і ячменем, бо пропав урожай з поля. 12 Виноградник висох, і смоківниці змаліли. Гранатові яблука, пальми, яблуня і всі дерева поля засохли, бо людські сини засоромили радість.
13 Підв’яжіться і плачте, священики, плачте, ви, що служите жертовникові! Увійдіть, засніть, одягнені в мішковину, — ви, що служите Богові, бо забрано з дому вашого Бога жертву і жертву виливання. 14 Освятіть піст, сповістіть лікування, зберіть усіх старійшин, що живуть на землі, до дому вашого Бога і заголосіть ревно до Господа: 15 Горе мені, горе мені, горе мені в день, бо Господній день близько і прийде, як нещастя з нещасть! 16 Перед вашими очима знищена їжа, веселість і радість від дому вашого Бога. 17 Скочили телиці біля своїх ясел, знищені скарби, розбиті чавила, бо зерно висохло. 18 Що собі зберемо? Заплакали стада волів, бо немає для них пасовиська, і пропали отари овець. 19 До Тебе, Господи, закличу, бо вогонь знищив гарні місця пустелі, і полум’я спалило всі дерева поля. 20 І худоба рівнини поглянула до Тебе, бо висохли джерела вод, і вогонь пожер гарні околиці пустелі.