Захоплення північних земель
1 Коли хацорський цар Явін про все це довідався, то послав гінців до Йовава, царя Мадона, до царя Шімрона й до царя Ахшафа ;
2 до царів, які правили на північних узгір’ях та в Йорданській Долині південніше Кіннерета, а також на рівнині й передгір’ях Дору – на заході;
3 до ханаанців на сході й на заході; до аморейців, хеттейців, періззейців і євусейців, що мешкають у горах, до гіввійців біля підніжжя Хермону в краю Міцпи.
4 Тож виступили вони (царі ) з усіма своїми військами – вельми численний народ; їх було, наче піску на березі моря, коней і колісниць – безліч.
5 Об’єднавши свої війська , всі ці царі вирушили і отаборились разом при водах озера Мерома, щоб воювати з Ізраїлем.
6 Але Господь сказав до Ісуса: Не бійся їх, адже завтра в цей самий час Я покладу їх усіх полеглими перед Ізраїлем! Їхнім коням ти підріжеш жили , а колісниці спалиш вогнем.
7 Тож підійшов Ісус з усіма своїми озброєними мужами до вод Мерома несподівано, й зненацька напав на них (ворогів ).
8 Господь віддав їх у руки Ізраїльтян, які їх повністю розгромили й переслідували до Великого Сидона, до Місрефот-Маїма й аж до долини Міцпи на сході; вони дощенту їх знищили, так що не залишилося з них жодного, хто врятувався б .
9 Ісус учинив з ними так, як звелів йому Господь: їхнім коням попідрізав жили, а бойові колісниці він спалив у вогні.
10 Повертаючись, Ісус у той час захопив Хацор, а його царя вбив мечем. Оскільки Хацор раніше стояв на чолі всіх тих царств,
11 то вони (Ізраїльтяни ) прирекли його на закляття, дощенту знищивши мечем усе живе, не залишивши нікого, а Хацор спалили вогнем.
12 Отже, Ісус захопив усі ті міста разом з їхніми царями і знищив їх мечем, прирікши їх на закляття, як і заповів Мойсей, Господній слуга.
13 Проте всіх міст, які розташовані на пагорбах, Ізраїль не спалив, за винятком одного лише Хацора, який був спалений Ісусом.
14 Усю здобич тих міст і худобу Ізраїльтяни взяли собі, а всіх людей дощенту знищили мечем, не залишивши нікого живим.
15 Як звелів Господь Мойсеєві, Своєму слузі, і як Мойсей заповів Ісусові, – так Ісус і вчинив; не пропустив нічого з того, що звелів Господь Мойсеєві.
16 Отже, Ісус зайняв увесь той край: нагірну територію, всю південну (Неґев) землю, край Ґошену, Йорданську Долину та рівнину (степ ), Ізраїлеві гори і їхні надморські низини, –
17 від гори Халак (Лиса гора ), що підноситься в сторону Сеіру й до Баал-Гада в Ліванській Долині – підніжжі гори Хермон. Усіх їхніх царів він захопив і стратив.
18 Довго Ісус воював з усіма тими царями,
19 проте жодне місто не попросило пощади, аби укласти з Ізраїлем мир, окрім гіввійців, мешканців Ґівеона. Усі інші були здобуті в битві.
20 Адже це було від Господа, щоб їхні серця виявились жорстокими й вони протистояли Ізраїлю, тому й були приречені на закляття, аби не було їм пощади й щоб вони всі були знищені, – як і звелів Господь Мойсеєві.
21 Тоді ж Ісус пішов і знищив ущент велетнів Енакіїв (нащадків Енака ), що мешкали на узгір’ях Хеврона, Дебіра та Анава, – в усіх гірських околицях Юдеї та в Ізраїлевих горах, – їх усіх Ісус прирік на закляття (повне знищення ) разом з їхніми містами.
22 Не залишилося жодного енакійця в Ізраїлевому краю, за винятком деяких з них, що мешкали в Газі, в Газі і в Ашдоді.
23 Отже, Ісус завоював увесь край, – як і сказав Господь Мойсеєві. Всі ці території Ісус віддав у володіння Ізраїльтянам, поділивши їх, згідно з їхніми племенами. І країна заспокоїлась від війни.
1 Коли ж Явін, цар Асора, почув про те , то послав до Йовава, царя Марона, до царя Симоона, до царя Азіфа 2 і до царів, які біля Великого Сидона, у гори і до Рави напроти Кенерота, на рівнину і до Нафедора, 3 і до ханаанського узбережжя на сході, і до аморейського узбережжя, до хетів, ферезейців і євусейців, які в горах, і евейців, які під Аермоном, до землі Масифи. 4 І вони, а з ними їхні царі, виступили, — наче морський пісок численністю, безліч коней і колісниць. 5 І зібралися всі ці царі, і зійшлися разом. І отаборилися біля вод Марона, щоб воювати з Ізраїлем. 6 А Господь промовив до Ісуса: Не бійся їхнього обличчя, бо завтра в цей час Я передаю їх утікачами перед Ізраїлем! Їхнім коням переріжеш жили і вогнем спалиш їхні колісниці! 7 Тож Ісус і весь боєздатний народ вийшли проти них до вод Марона, і зненацька напали на них у горах. 8 І Господь передав їх у руки Ізраїля, і, громлячи їх, вони гналися за ними аж до Великого Сидона, до Масерона і до Масоха на сході, і розгромили їх, аж не залишилося з них того, хто врятувався б . 9 І зробив з ними Ісус так, як заповів йому Господь: їхнім коням перерізав жили, а їхні колісниці він спалив вогнем. 10 У той час Ісус повернувся та захопив Асор і його царя. Асор же був першим володарем з усіх цих царів. 11 Вони мечем повбивали в ньому все, що дихає, — вигубили всіх, і не залишилося в ньому того, що дихає, а Асор спалили вогнем. 12 І всі міста царів і самих їхніх царів Ісус узяв і повбивав їх вістрям меча, — вигубив їх, як і заповів Мойсей, Господній слуга. 13 Але всі міста, оточені валами, Ізраїль не спалив, із них лише один Асор спалив Ісус. 14 Усю його здобич ізраїльські сини взяли собі, а їх усіх повбивали вістрям меча, доки не вигубили їх, — не залишили з них жодного, хто дихає. 15 Як заповів Господь Мойсеєві, Своєму слузі, так Мойсей заповів Ісусові, і так учинив Ісус, — не оминув нічого з усього, що заповів йому Мойсей. 16 Ісус захопив усю гірську землю, весь Наґев, усю землю Ґосома, рівнину і ту, що до заходу, ізраїльську гору і долини, 17 що поблизу гори — від гори Ахел, що йде до Сиїра і до Ваалґада, — і ліванську рівнину від гори Аермона, і всіх їхніх царів захопив, розгромив їх і повбивав. 18 Довгий час Ісус вів війну із цими царями, 19 і не було міста, якого не взяв Ізраїль, — усе здобули у війні. 20 Адже через Господа це сталося, щоби зміцнити їхнє серце вийти назустріч у бій з Ізраїлем, аби бути вигубленими, щоб не дати їм милосердя, але щоби були вигублені, — як і сказав Господь Мойсеєві. 21 У той час прийшов Ісус і вигубив нащадків Енакіма з гір, з Хеврона, з Давора, з Анавота, з усього ізраїльського роду і з усієї Юдиної гори, — разом з їхніми містами вигубив їх Ісус. 22 Не залишили сини ізраїльські енакімців, хіба що залишилися вони тільки в Ґазі, у Ґеті й в Аседоті. 23 Тож Ісус захопив усю землю, — як і заповів Господь Мойсеєві, — і ці території Ісус дав у спадок Ізраїлеві в наділ за їхніми племенами. І земля, яка перебувала в стані війни, спочила.