Сторонній вогонь Надава та Авіуда
1 Ааронові сини, Надав та Авігу, взяли кожен свою кадильницю, поклали в них вогню, насипали на нього ладану і принесли перед Господом сторонній вогонь, якого Він не велів їм приносити.
2 Тож вийшов від Господа вогонь та поглинув їх, так що вони померли перед Господом.
3 Мойсей сказав Ааронові: Це те, про що говорив Господь кажучи: Серед тих, що близькі до Мене, виявиться святість Моя, і перед усією громадою Я прославлюся. Аарон же мовчав.
4 Тоді Мойсей покликав Мішаїла та Елцафана, синів Уззіїла, Ааронового дядька, і сказав їм: Підійдіть і винесіть ваших братів геть зі Святині за табір.
5 Ті підійшли й забрали їх у їхніх хітонах й винесли за табір, як сказав Мойсей.
6 Після цього Мойсей сказав Ааронові та його синам, Елеазарові й Ітамарові: Не відкривайте своїх голів і не роздирайте свого одягу, щоб ви не померли, і щоб Господь не розгнівався на всю громаду. Проте ваші брати, увесь дім Ізраїля, нехай оплакують спалення, яке здійснив Господь.
7 Ви ж не залишайте входу в Намет Свідчення, щоб вам не померти, бо на вас єлей Господнього помазання. Вони учинили так, як сказав їм Мойсей.
Обов’язки священників
8 Господь звернувся до Аарона з такими словами:
9 Коли будете входити в Намет Свідчення, то не питимете вина ні міцного напою ні ти, ні твої сини з тобою, бо помрете. Це вічна постанова для вас і ваших поколінь.
10 Ви повинні вміти розрізняти між святим і несвятим, між нечистим і між чистим.
11 Навчайте Ізраїльських нащадків тим законам, які Господь переказав їм через Мойсея.
12 Мойсей сказав Ааронові та його синам, які залишилися, Елеазарові й Ітамарові: Візьміть хлібну жертву, що залишилася з Господніх вогняних приношень, і їжте її, як опрісноки, біля жертовника, бо вона є святою святих.
13 Будете її споживати на святому місці, бо це частка твоя і частка твоїх синів із Господніх вогняних приношень, адже так мені наказано.
14 Також і грудинку коливальної жертви та лопатку жертви відділення споживатимете на чистому місці, ти, твої сини і твої дочки з тобою, – це твоя частка і частка твоїх синів. Вони дані з мирних жертов Ізраїльських нащадків.
15 Вони приноситимуть лопатку жертви відділення і грудинку як частку коливальної жертви разом з жиром вогняних жертов, аби виконати обряд коливання перед Господом. Це буде тобі й твоїм нащадкам з тобою як вічна частка, як і звелів Господь.
16 Коли Мойсей став розшукувати козла жертви за гріх, то виявилось, що він був спалений! Тому Мойсей розгнівався на Елеазара й Ітамара, Ааронових синів, які залишилися, питаючи:
17 Чому ви не спожили жертви за гріх на святому місці? Адже це святе святих! Господь дав її вам, щоб усунути гріх громади і звершити за неї викуплення перед Господом!
18 Адже кров жертви не була внесена всередину до Святині! Ви неодмінно мали її спожити на святому місці, як я звелів.
19 Тоді Аарон промовив до Мойсея: Ось вони сьогодні принесли свої жертви за гріх і свої всепалення перед Господом, – таке трапилось мені! Тож коли б я спожив жертву за гріх сьогодні, то чи було б це добре в Господніх очах ?
20 Коли Мойсей почув це, то погодився з його доказами.
1 А два Ааронові сини, Надав та Авіюд, узявши кожен свою кадильницю, поклали в них вогню, вкинули в них ладану і принесли перед Господом сторонній вогонь, — якого Господь не велів їм приносити . 2 Тоді від Господа вийшов вогонь і поглинув їх, — і вони померли перед Господом. 3 Мойсей сказав Ааронові: Це те, про що говорив Господь, кажучи: Тими, хто наближається до Мене, Я повинен святитися і в усій громаді повинен прославлятися. І Аарон розчулився. 4 Тоді Мойсей покликав Місаїла та Елісафана, синів Озіїла, синів брата Ааронового батька, і сказав їм: Підійдіть і заберіть своїх братів від облич святих за табір. 5 Ті підійшли й забрали їх в їхніх хітонах за табір, так, як сказав Мойсей. 6 Тоді Мойсей сказав Ааронові та його синам, які залишилися, Елеазарові й Ітамарові: Не знімайте зі своїх голів клобуків і не роздирайте свого одягу, щоб ви не померли і на всю громаду не впав гнів. Нехай ваші брати, увесь дім Ізраїля, оплакують спалення, яким вони були спалені Господом. 7 А ви не відходьте від входу в намет свідчення, щоб ви не померли, бо на вас — олія помазання, що від Господа. І вони вчинили згідно зі словом Мойсея. 8 Господь промовив до Аарона, кажучи: 9 Коли входитимете в намет свідчення чи підходитимете до жертовника, ні ти, ні твої сини, що з тобою, не питимете вина чи міцного напою — і не помрете. Це — вічний закон для ваших поколінь, 10 щоб розрізняти між собою святе і не святе, нечисте і чисте. 11 І навчиш ізраїльських синів усіх законів, які Господь дав їм через Мойсея. 12 Мойсей сказав Ааронові та Аароновим синам, які залишилися, Елеазарові й Ітамарові: Візьміть [хлібну] жертву, що залишилася з Господніх [вогняних] приношень, і споживіть опрісноки біля жертовника. Це є святе святих. 13 Споживіть її у святому місці, бо це — закон тобі й закон твоїм синам із Господніх [вогняних] приношень; так бо мені звелів Господь . 14 Також грудинку [жертви] відлучення та лопатку [жертви] відділення споживіть на святому місці — ти, твої сини і твій дім із тобою, — бо це було дано із жертв спасіння ізраїльських синів як закон тобі і як закон твоїм синам. 15 Люди приноситимуть лопатку [жертви] відділення і грудинку [жертви] відлучення з [вогняними] приношеннями жиру, щоб відлучити як [жертву] відлучення перед Господом, — і це буде тобі, твоїм синам і твоїм дочкам із тобою як вічний закон, як Господь і звелів Мойсеєві. 16 Мойсей розшукував козеня [жертви] за гріх, та виявилося, що воно було спалене! Тож Мойсей розгнівався на Елеазара й Ітамара, Ааронових синів, які залишилися, кажучи: 17 Чому ви не спожили [жертви] за гріх на святому місці? Адже це — святе святих! Він дав це вам, щоб спожити, щоб ви усунули гріх громади і звершили за них викуплення перед Господом! 18 Адже його крові не було внесено до святого! Споживатимете його перед Його обличчям, усередині, на святому місці, як Господь мені звелів. 19 Тоді Аарон промовив до Мойсея, кажучи: Якщо вони сьогодні принесли свої [жертви] за гріх і свої всепалення перед Господом, і мені трапились ці речі , — то якщо я споживу [жертви] за гріх сьогодні, чи буде це приємне для Господа? 20 Мойсей почув це , і йому сподобалося.