Знищення Ніневії
1 Ось на горах вже видно ноги благовісника, котрий звіщає мир. Святкуй, Юдеє, твої урочисті свята, виконуй свої обітниці! Адже більше не топтатиметься по тобі негідник! Він дощенту знищений!
2 Наближається до тебе, Ніневіє, твій погромник! Укріплюй свої фортеці, стережи дороги, підпережися, збирай усі свої сили,
3 тому що Господь відновлює гідність Якова, як і велич усього Ізраїлю! Адже грабіжники нищили їх і топтали лози їхніх виноградників.
4 Вже червоніють щити їхніх хоробрих воїнів, одягнутих у кармазин, а їхні колісниці вкриті залізом, виблискують на сонці в день підготовки до битви, – хитаються ратища списів.
5 Ось по вулицях на шаленій швидкості мчать колісниці, гуркочуть на площах. Їхні смолоскипи миготять, наче блискавки.
6 Він (цар Ассирії ) скликає своїх воєначальників, – вони біжать, спотикаючись серед дня, після чого поспішають на її (Ніневії) мури, але навколо вже здійснена облога ворога .
7 Річні шлюзи відкриваються, і вода руйнує царський палац.
8 Все вирішено, – вона (Ніневія ) оголена, а її жінок-слугинь ведуть полоненими в неволю. Вони стогнуть, наче голубки, і у відчаї б’ють себе в груди.
9 Ніневія уподібнилась до ставка, води якого з шумом утікають. Зупиніться! Стійте! Але ніхто навіть не озирається.
10 Грабуйте срібло! Забирайте золото! Видається, що її скарби невичерпні, – так багато дорогоцінного посуду та інших речей!‥
11 І ось вона (Ніневія ) знищена, вся в руїнах, спустошена… В страсі завмирають людські серця, тремтять коліна, біль в усьому тілі, – всі обличчя палають вогнем.
12 Де ж тепер лігво левів, – те лігвище, де левиця доглядала левенят й де бавились лев з левенятами і не було кому їх потривожити?!
13 Де лев, що полював, аби нагодувати своїх левенят, й душив інших для своїх левиць, наповнюючи награбованим своє лігвище, – своє лігво – здобиччю.
14 Тому Я виступлю проти тебе, – говорить Господь Саваот, – Я пущу з димом твої колісниці, а твоїх левчуків знищить Мій меч. Я покладу край твоєму грабіжництву на землі й більше ніхто не почує голосу твоїх послів.
1 Ось на горах ноги тих, що звіщають, і вони звіщають мир. Святкуй, Юдо, твої свята, виконай твої обіти, тому що більше не продовжуватимуть переходити для боротьби. Закінчено, викинено! 2 Прийшов той, хто дихає у твоє обличчя, що взятий зі скорботи. Стережи дорогу, скріпи стегна, будь дуже мужнім силою, 3 тому що Господь відвернув гординю Якова, як і гординю Ізраїля! Бо зовсім обтрусили їх та їхнє галуззя, 4 знищили зброю їхньої сили в людях, сильних мужів, що гралися у вогні. Вуздечки їхніх колісниць і коні в дні його приготування змішаються на дорогах, 5 змішаються колісниці й сплетуться на рівнинах. Їхній вигляд, наче світильники вогню, і наче блискавки, що пробігають. 6 І їхні вельможі будуть згадані, і втечуть удень, і знеможуть у їхній ході та поспішать на мури, і приготовлять їхню сторожу. 7 Брами рік відкрилися, і царства впали, 8 і основа відкрита, і вона піднялася, і її раби були ведені, наче голубки, що подають голос у своїх серцях.
9 І Ніневія, як водяний ставок, її води, і вони не стали, втікаючи, і не було того, хто бачив. 10 Пограбували срібло, пограбували золото, та не було кінця її красі. Обтяженим був понад усе її бажаний посуд. 11 Тремтіння і трясіння, тремтіння і зламування серця і колін ослаблення, і болі по всіх стегнах, і обличчя всіх, як сажа котла. 12 Де є поселення левів і пасовисько, що є левенят, куди пішов лев, щоб туди увійти, левеня лева, і не було того, хто лякав? 13 Лев захопив досить для своїх левенят, задушив для своїх левів і наповнив упольованим своє лігво і своє поселення здобиччю. 14 Ось Я проти тебе, — говорить Господь Вседержитель, — і спалю в димі твою безліч, і твоїх левів пожере меч, і вигублю із землі твою здобич, і про твої діла більше не почують.