1 Коли Валаам побачив, що Господу подобається благословляти Ізраїль, то не шукав, як раніше, слів ворожбитства, а звернув своє обличчя до пустелі.
2 Підвівши свої очі, Валаам побачив Ізраїль, розташований за своїми племенами. І зійшов на нього Божий Дух.
3 Виголошуючи свою притчу, він сказав: Провіщення Валаама, сина Беорового. Провіщення мужа з відкритими очима.
4 Передвіщення того, хто чує Божі слова, який бачить видіння Всемогутнього. Він падає, але його очі відкриті.
5 Які ж гарні твої намети, Якове, і твої житла, Ізраїлю!
6 Вони протяглися, наче долини, як сади понад річками і наче дерева, насаджені Господом, немов би кедри над водами.
7 З його відер виливається вода, а тому його насіння має вдосталь вологи. Його цар стане вищим за Аґаґа, і піднесеться його царство.
8 Бог, Який вивів його з Єгипту, є для нього, наче слава і сила буйвола. Він поглине ворожі народи, розторощить їхні кості, і своїми стрілами прошиє ворога .
9 Причаївся він і приліг, як лев і наче левиця. Хто наважиться його сполошити? Ті, хто благословляє тебе, благословенні, а хто проклинає тебе, прокляті!
10 Після цього Валак запалав гнівом на Валаама. Сплеснувши своїми руками, Валак вигукнув до Валаама: Я тебе покликав, щоб проклясти моїх ворогів, а ти ось уже втретє їх благословляєш!
11 Утікай чим скоріше до свого краю. Я дійсно обіцяв виявити тобі честь, але Господь позбавив тебе слави!
12 А Валаам відповів Валакові: Хіба ж я не казав твоїм посланцям, яких ти посилав до мене, говорячи:
13 Навіть якщо би Валак дав мені свій дім, повний срібла й золота, я не зможу порушити Господнього веління і робити з власноїволі – добре чи лихе. Що скаже мені Господь, те і говоритиму!
14 А тепер, перш ніж я відійду до свого народу, давай я скажу тобі, що цей народ зробить твоєму народові в майбутньому.
Четверте пророцтво Валаама
15 Він знову вдався до своєї притчі і сказав: Провіщення Валаама, сина Беорового. Провіщення мужа з відкритими очима.
16 Передвіщення того, хто чує Божі слова, хто знає задуми Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, падає, але його очі відкриті.
17 Я бачу Його, але не тепер! Дивлюся на Нього , але Він не близько! Зійде зірка від Якова, і повстане берло з Ізраїля. І розіб’є скроні Моава, розгромить усіх нащадків Сифа.
18 І стане спадщиною Едом, – Сеір буде спадщиною своїх ворогів, а Ізраїль виявлятиме силу свою.
19 Той, хто походить від Якова, стане володарем і знищить залишки врятованих з міста!
20 Він побачив Амалека і, продовживши своє віщування в притчі, сказав: Амалек першим став серед народів, але його кінець – знищення!
21 Далі він побачив кенейця, і, продовживши свою притчу, сказав: Міцне твоє поселення, і на скелі покладене твоє гніздо.
22 Однак знищений буде Каїн : незабаром Ашшур візьме тебе в полон.
23 Вдаючисьзнову до своєї притчі, він сказав: Ой, горе тим, хто виживе, коли Бог здійснюватиме це.
24 Прибудуть кораблі від берегів кіттійців та упокорять Ашшура і пригноблять Евера. Однак і вони будуть спустошені!
25 Після цього Валаам устав, вирушив у дорогу і повернувся на свою батьківщину. Валак також пішов своєю дорогою.
1 І побачив Валаам, що добрим є перед Господом, щоб благословити Ізраїль. Не пішов за звичаєм назустріч ворожбитству, а повернув своє обличчя до пустелі. 2 І Валаам, підвівши свої очі, побачив Ізраїля, який розташувався табором за племенами. І Божий Дух зійшов на нього. 3 Скориставшись своєю притчею, він сказав: Говорить Валаам, син Веора. Говорить людина, дійсно провидець. 4 Говорить той, хто чує Божі слова, який уві сні, коли його очі відкриті, бачив Боже видіння! 5 Які гарні твої житла, Якове, і твої намети, Ізраїлю! 6 Вони — наче лісисті долини, наче сади біля річки і наче намети, які розбив Господь, — наче кедри поблизу води. 7 Вийде людина з його нащадків і пануватиме над багатьма народами, і царство його звеличиться понад царство Ґоґа, і стане великим його царство. 8 Бог вивів його з Єгипту, для нього Він, — слава, наче слава однорога, — поглине народи з його ворогів, і позбавить їх сили, і своїми стрілами застрелить ворога. 9 Лігши, спочине, як лев і наче левеня. Хто наважиться його розбудити? Ті, хто благословляє тебе, — благословенні, а ті, хто проклинає тебе, — прокляті! 10 Тоді Валак розгнівався на Валаама, він сплеснув своїми руками… Я тебе покликав, щоб проклясти мого ворога, — сказав Валак Валаамові, — а ти ось уже втретє їх таки поблагословив ! 11 Тож тепер утікай у свою місцевість. Я казав: Виявлю тобі честь! Та Господь тепер позбавив тебе слави! 12 А Валаам сказав Валакові: Хіба не сказав я твоїм гінцям, яких ти послав до мене, говорячи: 13 Навіть якщо Валак дасть мені свій дім, повний срібла й золота, я не зможу порушити Господнє слово, щоб робити щось від себе — лихе чи добре? Що скаже Бог, те і говоритиму! 14 А тепер ось відходжу у свою місцевість. Давай пораджу тобі, що зробить цей народ твоєму народові в останні дні. 15 Він використав свою притчу і сказав: Говорить Валаам, син Веора. Говорить людина, дійсно провидець, 16 яка чує Божі слова, знає думку Всевишнього. І, коли бачить Боже видіння, у сні його очі відкриті. 17 Вкажу на нього, але не тепер! Провіщаю його блаженним, але він — не близько! Підійметься зірка від Якова, і постане чоловік з Ізраїля. І розіб’є моавських вождів, і пограбує всіх синів Сита. 18 І буде спадщиною Едом, і його ворог Ісав стане спадщиною, а Ізраїль діятиме в силі. 19 І постане з Якова, і знищить того, хто врятується з міста! 20 Побачивши Амалика, скориставшись своєю притчею, він сказав: Амалик — початок народів, та їхні нащадки загинуть! 21 А побачивши кенейця, він, скориставшись своєю притчею, сказав: Міцне твоє поселення! Але якщо і на скелі поставиш кубло своє, 22 та навіть якщо буде у Веора кубло хитрості, то і тоді ассирійці полонять тебе! 23 І, бачачи Оґа, він знову вдався до своєї притчі й сказав: Ох, ох! Хто ж виживе, коли Бог здійснюватиме це? 24 І вийде з рук кіттійців, і пригноблять Ассура, і пригноблять євреїв, та вони разом загинуть! 25 І Валаам, уставши, пішов і повернувся у свою місцевість. І Валак повернувся до себе.