Настанови про обітниці та зобов’язання
1 Звернувся Мойсей до князів племен Ізраїльтян з такими словами: Ось що заповів Господь:
2 Якщо чоловік складе обітницю Господу, чи присягнеться, беручи на себе якесь зобов’язання стосовно своїх дій, то він не повинен порушувати свого слова, а виконати все, що вийшло з його уст.
3 Однак, коли жінка дасть обітницю Господу, беручи на себе зобов’язання ще в домі свого батька за своєї молодості,
4 а її батько чув цю обітницю і її зобов’язання, які вона взяла стосовно своїх дій, але її батько промовчить не заперечуючи їй, то всі її обітниці і кожне зобов’язання, які вона взяла стосовно своїх дій, залишаться в силі.
5 Якщо ж її батько в той день, коли почує про всі її обітниці, заперечить їй, то всі її зобов’язання, які вона взяла на себе стосовно своїх дій, не будуть чинними. Господь простить її, оскільки її батько заперечив їй.
6 Якщо ж вона вийде заміж, будучи ще пов’язаною своїми обітницями, або зобов’язаннями своїх уст стосовно своїх дій,
7 а її чоловік почувши про них, промовчить того дня, коли почує, то її обітниці залишаться незмінними; як і її зобов’язання, які вона брала на себе стосовно своїх дій, залишаться в силі.
8 Коли ж її чоловік того дня, коли дізнався про всі її обітниці, що залишаються чинними, а також про зобов’язання, які вона взяла на себе стосовно своїх дій, заперечить їй, то він їх уневажнює, і Господь їй простить.
9 Але обітниця вдови або розлученої, а також усе, чим вона себе зобов’язала стосовно своїх дій, залишаються їй в силі.
10 Якщо ж вона складає обітницю, чи приймає зобов’язання з клятвою стосовно своїх дій у домі свого чоловіка,
11 а її чоловік, дізнавшись про це, промовчить і не заперечить їй, то всі її обітниці і всі зобов’язання, які вона взяла на себе стосовно своїх дій, залишаться в силі.
12 Якщо ж її чоловік того дня, коли почує про все, що вийшло з її уст – всі обітниці і зобов’язання стосовно її дій, – категорично заперечить їй, то вони не можуть бути дійсними. Її чоловік уневажнив їх, а Господь простить їй.
13 Усяку обітницю і всяку зобов’язуючу присягу, стосовно дій дружини, її чоловік може залишити в силі і її чоловік може скасувати їх.
14 Але якщо її чоловік промовчить у її справі до наступного дня, то це означатиме , що він залишає в силі всі її обітниці та всі зобов’язання, взяті нею. Він затвердив їх, оскільки у той день, коли почув, промовчав, не заперечивши їй.
15 Якби він побажав би скасувати їх через деякий час після того, коли про це почув, то він понесе її гріх.
16 Це постанови, які Господь заповів через Мойсея стосовно взаємин між чоловіком і його дружиною, між батьком і його незаміжньою дочкою за її молодості в домі свого батька.
1 І Мойсей переказав ізраїльським синам усе так, як Господь заповів Мойсеєві. 2 А до князів ізраїльських племен Мойсей звернувся, кажучи: Ось слово, яке заповів Господь: 3 Будь-яка людина , котра складе обітницю Господу, чи дасть клятву, чи візьме зобов’язання стосовно своєї душі, — хай не збезчестить свого слова, а нехай виконає все, що лише вийде з її вуст. 4 Якщо ж жінка складе обітницю Господу, чи дасть зобов’язання в домі свого батька за своєї молодості, 5 і її батько почує її обітницю та її зобов’язання, якими зобов’язалася стосовно своєї душі, і її батько промовчить, — то всі її обітниці і всі її зобов’язання, котрими зобов’язалася стосовно своєї душі, залишаться для неї в силі. 6 Якщо ж її батько в той день, коли почує всі її обітниці, строго заборонить , то її зобов’язання, якими зобов’язалася стосовно своєї душі, не матимуть сили. І Господь очистить її, оскільки заборонив її батько. 7 Якщо ж вона вже буде заміжня, і її обітниці за висловлюванням її вуст, якими зобов’язалася стосовно своєї душі, 8 почує її чоловік, але промовчить у той день, коли почує, то всі її обітниці залишаться в силі, і її зобов’язання, котрими зобов’язалася стосовно своєї душі, залишаться. 9 Якщо ж її чоловік у той день, коли почує всі її обітниці та її зобов’язання, якими зобов’язалася стосовно своєї душі, строго заборонить , то вони не матимуть сили, бо її чоловік заборонив, і Господь її звільнить. 10 А обітниця вдови, і відпущеної чоловіком , — усе, що пообіцяє стосовно своєї душі, — залишиться в силі. 11 Якщо ж обітницю жінки в домі свого чоловіка чи зобов’язання з клятвою стосовно своєї душі 12 почує її чоловік, і він промовчить, не заборонить їй, то всі її обітниці і всі її зобов’язання, якими зобов’язалася стосовно своєї душі, залишаться для неї в силі. 13 Якщо ж її чоловік у той день, коли почує все, що вийшло з її вуст у її обітниці й зобов’язаннях стосовно її душі, категорично скасує , то вони для неї не залишаться в силі: чоловік їй заборонив, і Господь її звільнить. 14 Усяку обітницю і всяку зобов’язуючу клятву, щоби вчинити зло душі, її чоловік або залишить у силі, або скасує. 15 Якщо ж мовчатиме з дня на день, то залишить у силі всі її обітниці і всі її зобов’язання, що на ній, бо промовчав у той день, коли почув. 16 Якщо ж він категорично скасує після того дня, коли почув, то понесе її гріх. 17 Це постанови, які Господь заповів Мойсеєві для чоловіка і його дружини, для батька і дочки за її молодості, коли вона ще в домі батька.