Спадщина доньок Целофехада
1 У той час прийшли старійшини батьківських родин нащадків Гілеада, сина Махіра, онука Манассії, з роду нащадків Йосифа, і промовили до Мойсея та до князів, старійшин племен Ізраїльських нащадків по батьківській лінії,
2 такі слова: Тобі, нашому володарю, Господь заповів дати землю в спадщину Ізраїльтянам. Господь також сказав нашому володарю дати спадщину нашого брата Целофехада його дочкам.
3 Але коли вони вийдуть заміж за когось із синів одного з племен Ізраїлю, то їхня спадщина відійде від спадщини наших батьків і буде приєднана до спадщини племені, в яке вони вийдуть заміж. Так частина спадщини, отриманої жеребкуванням відійде від нашого спадку.
4 Коли ж в Ізраїльських нащадків буде ювілейний рік , то їхня спадщина буде долучена до спадку племені, до якого вони належатимуть, а спадок племені наших батьків зменшиться через відчуження їх спадщини.
5 Відповідно до Господнього повеління Мойсей сказав Ізраїльським нащадкам такі слова: Слушно говорить плем’я нащадків Йосифа.
6 В справі дочок Целофехада Господь дав такий наказ: Нехай виходять заміж за тих, хто їм подобається, але вийдуть заміж тільки в межах племені свого батька!
7 Таким чином згаданий спадок Ізраїльських нащадків не переходитиме від племені до племені. Кожний з Ізраїльтян повинен триматись спадщини племені своїх батьків.
8 Кожна дочка, яка отримує спадщину в будь-якому племені Ізраїльтян, має виходити заміж за когось з родини в межах свого племені, аби кожен з Ізраїльських нащадків отримував спадщину своїх батьків;
9 і щоб не переходила спадщина від одного племені до іншого, але щоб кожне плем’я Ізраїльтян трималося власної спадщини.
10 Як Господь наказав Мойсеєві, так дочки Целофехада і вчинили.
11 Махла, Тірца, Хоґла, Мілка і Ноа, дочки Целофехада, повиходили заміж за синів своїх дядьків.
12 Вони вийшли заміж в родині нащадків Манассії, сина Йосифа і їхня спадщина залишилася в племені родини їхнього батька.
13 Ось такі постанови і присуди (права) Господь заповів через Мойсея Ізраїльтянам на рівнинах Моаву, поблизу Йордану, навпроти Єрихона.
1 І поприходили старійшини племені синів Ґалаада, сина Махіра, сина Манасії, з племені синів Йосифа, — і промовляли перед Мойсеєм, та перед священиком Елеазаром, і перед старійшинами родин ізраїльських синів по батьківській лінії, 2 і висловились: Господь заповів дати землю в спадщину нашому володареві через жеребкування між ізраїльськими синами; і Господь заповів дати спадок нашого брата Салпаада його дочкам. 3 Та якщо вони стануть жінками в одному з племен ізраїльських синів, то їхня спадщина відійде зі спадщин наших батьків і приєднається до спадщини племені, де вони будуть жінками; і відійде від отриманого за жеребом нашого спадку. 4 Коли ж в ізраїльських синів буде рік прощення, то їхній спадок додасться до спадку племені, в якому вони стануть жінками; і їхня спадщина відійде від спадку племені нашого роду. 5 І заповів Мойсей ізраїльським синам з наказу Господнього, промовляючи: Так говорить плем’я синів Йосифових. 6 Ось те, що заповів Господь дочкам Салпаада! Він сказав: Хто їм милий, хай тим будуть за дружин; лише хай будуть дружинами в племені свого батька! 7 Тож не переходитиме спадок ізраїльських синів від племені до племені, бо кожний з ізраїльських синів залишиться в спадщині племені свого роду. 8 Кожна дочка з правом спадщини в племені ізраїльських синів буде дружиною комусь із племені її роду, аби кожний з ізраїльських синів отримував спадщину свого роду. 9 І не буде переходити спадщина від одного племені до іншого племені, але кожний з ізраїльських синів залишиться у своєму спадку. 10 Як Господь наказав Мойсеєві, так і вчинили дочки Салпаада: 11 Маала, Терса, Еґла, Мелха і Нуа — дочки Салпаада — повиходили заміж за двоюрідних братів. 12 Вони стали дружинами в племені Манасії, синів Йосифа; і їхня спадщина залишилася в племені людей їхнього роду. 13 Це заповіді, приписи і суди, які Господь заповів через Мойсея на заході Моава, поблизу Йордану, біля Єрихона.