1 Мудра жінка збудовує свій дім, а нерозумна своїми ж руками руйнує його.
2 Хто ходить прямими дорогами, той боїться Господа, а хто звертає на криві стежки, той зневажає Його.
3 В устах нерозумного палиця гордині, – а мудрих охороняють їх же уста.
4 Там, де немає волів, там і ясла порожні; але від сили вола залежить щедрий врожай.
5 Вірний свідок неправди не говорить, а свідок фальшивий наговорить багато брехні.
6 Непутящий шукає мудрості і не знаходить, а для розумного знання легкодоступне.
7 Тримайся подалі від нерозумної людини, адже ти не почуєш від неї розумної мови.
8 Мудрість розумного – у пізнанні належної дороги, бо відсутність поміркованості – омана.
9 Нерозумний насміхається над поняттями гріха, тоді як праведний ставиться до цього з розумінням.
10 Лише серце розуміє власну гіркоту, так само і його радості належним чином не поділяє ніхто чужий.
11 Дім нечестивих буде спустошеним, тоді як житло праведних процвітатиме.
12 Є дороги, які видаються людині прямими, але їх кінець – стежка до смерті.
13 Навіть під час сміху іноді болить серце, а радість може закінчитись смутком.
14 Підступний серцем насититься від власних учинків, а добра людина – від своїх.
15 Нерозсудливий вірить усякому слову, а мудрий зважає на свої кроки.
16 Мудрий боїться зла й ухиляється від нього, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
17 Запальна у гніві людина може вчинити глупоту, але людину з підступними намірами ненавидять.
18 Нерозсудливі успадковують безумство, а розважливі увінчаються знанням.
19 Лихі люди врешті-решт схиляться перед порядними, і нечестиві – біля дверей праведних.
20 Буває, що убогого цурається навіть його близький друг, тоді як у багатого чимало друзів.
21 Проте, хто зневажає свого ближнього, той грішить, а хто виявляє милосердя до вбогих – щасливий.
22 Хіба ж не помиляються ті, котрі вигадують зло? Проте милість і вірність з тими, хто дбає про добре.
23 Від кожної праці є користь, але від порожніх балачок лише шкода.
24 Вінець мудрих – їхнє багатство , а безумство нерозважливих примножує безглуздя.
25 Вірний свідок рятує життя, а оманливий дихає зрадою.
26 У Господньому страсі непохитна надія, – Він є притулком для Своїх дітей.
27 Господній страх – це джерело життя, щоб оберігати людей від пасток смерті.
28 Величність царя в численності народу, а в нестачі підданих – володарю погибель.
29 Довготерпеливий багатий на розум, у той час як нестриманий примножує своє безумство.
30 Лагідне серце забезпечує життя тіла, а заздрість, як гнилизна в кістках.
31 Хто пригноблює убогого, той зневажає його Творця, а хто шанує Його (Творця ), той виявлятиме милосердя до бідного.
32 Нечестивий гине через власне зло, тоді як праведний і під час своєї смерті має надію.
33 В серці розумного живе мудрість, але й нерозумним іноді про неї відомо .
34 Справедливість вивищує народ, а беззаконня людей ганьбить.
35 Цар прихильний до розсудливого слуги, але він гнівається на того, хто його ганьбить.
1 Мудрі жінки будують сім’ї, а нерозумна нищить своїми ж руками.
2 Хто ходить правильно, боїться Господа; хто петляє своїми дорогами, той буде в зневазі.
3 З уст нерозумних — різка гордості, а губи мудрих охороняють їх.
4 Там, де немає волів, ясла порожні. А де щедрий врожай, там виявляється сила вола.
5 Вірний свідок неправди не говорить, а невірний свідок роздмухує брехню.
6 Шукатимеш мудрості в поганих — і не знайдеш; знання ж у розумних — легкодоступне.
7 У нерозумного чоловіка все навпаки, а мудрі уста — це знаряддя для пізнання.
8 Мудрість кмітливих зрозуміє їхні дороги, а безумство нерозумних — на блукання.
9 Домівки беззаконних матимуть потребу в очищенні, а домівки праведних приємні.
10 Чутливе серце чоловіка — біль його душі. Коли ж він радіє, кривда не втручається.
11 Доми безбожних будуть знищені, а намети праведних — стоятимуть.
12 Є дорога, яка людям видається правильною, але її кінець веде на дно аду.
13 Смуток з радощами не поєднуються, та крайня радість переходить у плач.
14 Відважний серцем насититься своїми дорогами, а добра людина — своїми задумами.
15 Простодушний вірить усякому слову, а кмітливий приходить до іншого рішення.
16 Мудрий через страх ухиляється від зла, тоді як нерозумний, покладаючись на себе, об’єднується з беззаконним.
17 Запальна людина діє нерозважливо, а розумна виявляє велику терпеливість.
18 Нерозумні ділять між собою зло, а розумні опанують знання.
19 Негідні люди посковзнуться перед порядними, і безбожні служитимуть біля дверей праведних.
20 Друзі цуратимуться бідних товаришів, а в заможних багато друзів.
21 Хто зневажає бідних, робить гріх, а хто виявляє милосердя до вбогих — блаженний.
22 Ті, хто блудить, кують зло, а добрі чинять милість і праведність. Хто вигадує зло, не знає ні милості, ні вірності, а з тими, хто чинить добро, — милість і вірність.
23 У кожного, хто дбає, — достаток, а хто любить задоволення і безжалісний — буде в нужді.
24 Кмітлива людина — вінець мудрих, а життя безбожних — зло.
25 Вірний свідок визволить душу від зла, а обманливий розпалює неправду.
26 У Господньому страху — міцна надія, — Своїм дітям Він дає підтримку.
27 Господній наказ — джерело життя, він дає уникнути пастку смерті.
28 Велич царя — в численному народі, погибель володаря — в нестачі народу.
29 Довготерпелива людина багата розумом, а малодушна — вельми нерозумна.
30 Лагідна людина — це лікар для серця, а чутливе серце — хробак у кістках.
31 Хто гнітить убогого, той викликає обурення в його Творця, а хто шанує Його, той виявляє милість до бідного.
32 Безбожний буде відкинутий через власне зло, а той, хто надіється [на Господа] — праведний у своїй святості.
33 У доброму серці людини перебуває мудрість, а в серці нерозумних вона і не відчувається.
34 Праведність звеличує народ, а гріхи роблять племена нечисленними.
35 Приємний цареві слуга розумний, а своєю доброю поведінкою він знімає безчестя.