1 Якщо сядеш за стіл споживати їжу з можновладцем, добре придивись, що перед тобою,
2 і вложи собі хоч би ножа в горло, якщо ти надто жадібний.
3 Не захоплюйся його ласощами, бо це оманлива їжа.
4 Не надто старайся набути багатство, – відмовся від таких своїх задумів,
5 адже не встигнеш на нього надивитися, як його не стане, – воно неодмінно дістане собі орлині крила і здійметься в небо.
6 Не їж хліба з заздрісним, і не спокушайся його ласощами,
7 бо він такий, як його думки. Їж і пий, – каже він тобі, – але серце його не з тобою.
8 Спожитий шматок хліба ти радий будеш вивергнути, і твої добрі слова пропадуть надаремно.
9 Не говори в присутності нерозумного, тому що він знехтує твоїми розумними словами.
10 Не пересувай давньої межі і не вторгайся на поля сиріт.
11 Адже їхній Захисник могутній, – Він вступиться в їхню справу з тобою.
12 Прихили своє серце до повчання, і свої вуха – до мудрих слів.
13 Не залишай дитини без повчання, – якщо покараєш її різкою, вона не помре.
14 Ти покараєш її лозиною, і визволиш її душу від шеолу.
15 Сину мій, якщо твоє серце стане мудрим, то і моє серце радітиме, –
16 все моє нутро буде тішитись, коли твої уста говоритимуть доречне.
17 Нехай твоє серце не заздрить грішникам, – нехай воно постійно прагне Господнього страху,
18 адже існує майбутнє, і надія твоя не буде втрачена.
19 Слухай, сину мій, набирайся мудрості й скеровуй серце своє на пряму дорогу.
20 Не перебувай між тими, хто упивається вином і об’їдається м’ясом,
21 тому що п’яниця й ненажера потраплять у злидні, як і ті, котрі люблять поспати, – всі зодягнуться в лахміття.
22 Слухай свого батька, бо він тебе породив, і не зневажай матері своєї, навіть якщо вона в похилому віці.
23 Набувай істину і не продавай мудрості, повчання і розуму.
24 Щасливий батько праведника, – хто породив мудрого, тішиться ним.
25 Нехай твій батько і твоя мати радіють, – хай веселиться та, яка народила тебе.
26 Сину мій, дай мені твоє серце, а твої очі нехай пильнують за моїми дорогами,
27 адже розпусниця – це глибока безодня, і чужа жінка – тісна криниця.
28 Вона, наче грабіжник у засідці , – чатує на здобич, примножуючи серед людей зрадників.
29 У кого лемент? У кого горе? У кого стогін? У кого сварка? У кого рани без підстави? У кого червоні очі?
30 У тих, хто допізна засиджується за вином, – хто ходить, шукаючи вина приправленого.
31 Навіть не дивися на вино, як воно в чаші червоніє та іскриться, – як воно легенько ллється до рота , адже
32 воно врешті-решт вкусить, як змія, – вжалить, наче гадюка.
33 Твої очі приглядатимуться до чужих жінок, і серце твоє заговорить розпусне.
34 І ти будеш, наче той, хто спить посеред моря, або дрімає на верхівці щогли.
35 Ти говоритимеш : Мене били, але мені не боліло, – мені надавали стусанів, та я не відчував. Як тільки прокинуся (витверезію ), знову шукатиму того самого.
1 Якщо сядеш за стіл вечеряти з можновладцями, добре вникни в те, що поставлено перед тобою,
2 і простягай свою руку, розуміючи, що це і тобі потрібно буде приготувати.
3 Якщо ж ти — ненаситний, не жадай його страв, бо в них — омана життя.
4 Якщо ти бідний, то з багатієм себе не порівнюй, — від своїх задумів відмовся.
5 Звернеш на нього своє око — та він зник, бо в нього приготовлені крила, наче орлині, і він повертається в дім свого господаря.
6 Не їж із заздрісною людиною, — його страв не бажай.
7 Наче хтось ковтає волосину — таким чином він їсть і п’є.
8 Не запрошуй його до себе, не їж з ним свого хліба, бо він його виблює і зганьбить твої щирі слова.
9 Нічого не донось до вух нерозумного, щоб він часом не насміявся з твоїх розумних слів.
10 Не пересувай віковічні межі й на власність сиріт не заходь!
11 Адже Господь — їхній могутній викупитель, — Він розсудить справу, яку вони мають з тобою.
12 Зверни своє серце до повчання, а свої вуха налаштуй на слова знання.
13 Не відмовляйся повчати дитину, адже коли і покараєш її різкою, — не помре.
14 Ти покараєш її різкою, але визволиш її душу від смерті.
15 Сину, якщо твоє серце стане мудрим, то ти принесеш радість і моєму серцю;
16 і твої уста промовлятимуть слова до моїх уст, якщо будуть правдиві.
17 Хай твоє серце не заздрить грішникам, але весь день перебувай у Господньому страху.
18 І якщо дотримуватимешся цього, то будуть у тебе нащадки, і надія твоя не пропаде.
19 Сину, слухай, будь мудрим, прямо скеруй думки свого серця.
20 Не будь п’яницею, не затримуйся на зустрічах і закупівлі м’яса.
21 Адже кожний п’яниця і розпусник потрапить у злидні, і будуть одягатися в подерте та в лахміття всі ті, хто любить поспати.
22 Сину, слухай батька, який породив тебе, і не зневажай матері своєї, через те, що вона зістарілася.
24 Праведний батько добре виховує, і за мудрого сина радіє його душа.
25 Хай радіють тобою батько і мати, — нехай веселиться та, яка народила тебе.
26 Сину, дай мені твоє серце, — хай твої очі пильнують мої дороги.
27 Адже чужий дім — немов дірявий посуд, а чужа криниця — вузька.
28 Такий швидко загине, — кожний беззаконник буде знищений.
29 У кого горе? У кого безлад? У кого спір? Де неприємності та перемови? У кого рани без підстави? У кого мутні очі?
30 Хіба не в тих, хто засиджується за вином? Чи не в тих, які вивідують, де бувають випивки?
31 Не впивайтеся вином, але спілкуйтеся з праведними людьми, розмовляйте з ними на прогулянках. Бо коли на пляшки та келихи спрямовуватимеш свої очі, то пізніше ходитимеш більш нагим, ніж булава.
32 Врешті-решт такий простягнеться, як укушений гадюкою, — наче отрута рогатого змія розходиться по ньому.
33 Як тільки твої очі побачать чужу жінку, твої уста заговорять лукаво.
34 І лежатимеш ти, немов посеред моря, наче стерновий серед розбурханих хвиль.
35 І скажеш: Мене б’ють, а я не відчуваю болю; з мене глузують, а я не знаю. Коли ж настане ранок, щоб іти та шукати тих, до кого можна приєднатися?