1 Сину мій, бережи мої слова, – заповіти мої заховай у себе!
2 Зберігай мої настанови й мої повчання, як зіницю свого ока, – і будеш жити!
3 Прив’яжи їх до своїх пальців, напиши їх на таблиці свого серця.
4 Скажи мудрості: Ти моя сестра! А розум назви своїм приятелем,
5 аби вони вберегли тебе від іншої жінки, – від чужої, яка підлещується своїми звабливими словами.
6 Якось я дивився у вікно свого дому. Крізь ґрати вікна,
7 я побачив ще недосвідчених. Серед молодих людей зауважив нерозважливого юнака,
8 який проходив перехрестя вулиць, й повернув у напрямку її дому, – це було
9 в сутінках вечірньої пори, і настанні темряви чорної ночі.
10 Аж ось назустріч йому вийшла жінка в одязі повії, з підступним серцем,
11 галаслива і настирлива, – таким удома не сидиться, –
12 то вона якийсь час чатує на вулиці, то знову на майдані, або на розі перехрестя вулиць.
13 Вона схопила його, поцілувала, і з безсоромним виразом свого обличчя заговорила до нього:
14 У мене мирна жертва, – сьогодні я сповнила свої обітниці.
15 Тому, жадаючи тебе, я вийшла тобі назустріч, і знайшла тебе!
16 Я прибрала свою постіль килимами, прикрасила барвистими єгипетськими покривалами.
17 Спальню свою запашила миррою, алоє та корицею.
18 Заходь, будемо насолоджуватися любов’ю аж до ранку, забавляючись коханням,
19 адже мого чоловіка немає вдома, позаяк він подався в далеку дорогу.
20 Взяв він із собою торбину з грошима, тому повернеться додому не раніше дня повного місяця.
21 Своїми звабливими словами затягла його, – заманила його своїми облесливими устами.
22 Він відразу ж пішов за нею, – подався наче віл на заріз, як нерозумний звір у розставлену пастку.
23 Поки стріла не прошиє його печінку, він спішить у сильце, наче пташка, не усвідомлюючи, що йде на загибель…
24 Тож тепер послухайте мене, діти, – будьте уважні до слів моїх уст.
25 Хай твоє серце, сину , не збочує на її дороги, не блукай її стежками.
26 Адже багатьох вона вже повалила пораненими, – чимало сильних погублені нею.
27 Її дім, – це дорога до шеолу, що провадить до покоїв смерті.
1 Сину, зберігай мої слова, заповіді мої заховай біля себе.
1a Сину, шануй Господа, і будеш сильним; окрім Нього, не бійся нікого.
2 Зберігай мої заповіді та мої повчання — як зіницю ока, і будеш жити.
3 Нав’яжи їх на свої пальці, напиши на скрижалі свого серця.
4 Назви мудрість своєю сестрою, а розум зроби своїм приятелем,
5 щоб оберігала тебе від чужої і грішної жінки, коли вона закидає тебе ніжними словами.
6 Якось з вікна свого дому, виглянувши на дорогу,
7 вона побачила його — юнака з нерозумних підлітків, в якого немає розуму.
8 Він проходив через перехрестя вулиць біля її дому,
9 розмовляв у вечірніх сутінках, коли вже запанував нічний спокій, і настала темрява.
10 А жінка його зустрічає — у неї вигляд повії, і поводиться так, щоб затрепетали серця молодих.
11 Вона принадна і розпусна, її ноги не мають спочинку вдома.
12 Певний час вона крутиться надворі, а деякий час вона чатує на дорогах, — на кожному перехресті.
13 Тоді, спіймавши, вона його поцілувала і з безсоромним обличчям заговорила до нього:
14 У мене — мирна жертва, сьогодні я виконую свої обітниці.
15 Тому, жадаючи твого обличчя, я вийшла тобі назустріч, — і я тебе знайшла.
16 Своє ліжко я застелила простиралами і вкрила єгипетськими килимами.
17 Я покропила своє ліжко шафраном, а мій дім — корицею.
18 Заходь, і будемо насолоджуватися любов’ю аж до ранку, — давай повністю віддамося коханню,
19 бо мого чоловіка немає вдома, подався він у далеку дорогу,
20 взявши із собою торбину з грошима. Повернеться до свого дому через багато днів!
21 Звела його довгими вмовляннями, — своїми устами, наче петлею, затягла його.
22 Він, не опираючись, потягся за нею, наче віл, якого ведуть на заріз, як собака на повідку,
23 як олень, поранений стрілою в печінку; він поспішає в сильце, наче пташка, — не знаючи, що триває змагання за його душу.
24 Тож тепер послухай мене, сину, будь уважний до слів моїх уст.
25 Хай твоє серце не зверне на її дороги.
26 Адже багатьох вона зранила і повалила, — не злічити тих, кого вона погубила.
27 Її дім — дороги в ад, вони ведуть до покоїв смерті.