Псалом 10
1 Господи, чому Ти стоїш здалека, чому ховаєшся в час недолі?
2 У своїй зарозумілості нечестивий переслідує бідного, – вони заплутаються в інтригах, які придумали.
3 Нечестивий пишається пожаданнями свого серця, і жадібний, догоджаючи собі, зневажає Господа.
4 Нечестивий у своїй самовпевненості не шукає Бога . В усіх його помислах Бог відсутній.
5 Йому постійно стелиться дорога. Твої закони усунені з-перед його обличчя, він вихваляється перед усіма своїми противниками.
6 Говорить він у своєму серці: Я не захитаюся, з роду в рід не зазнаю лиха.
7 Уста його сповнені прокляттям, підступом і обманом; під його язиком – образа і злочин.
8 Він сидить у засідці біля осель й потайки вбиває невинного, – очі його підстерігають нещасного.
9 Він чатує в потаємних місцях, наче лев у гущавині, – вистежує, щоб упіймати вбогого. Він схоплює бідолаху, затягуючи його у свої сіті.
10 Він причаївся, припавши до землі, й нещасні стають жертвою його сили.
11 Він каже у своєму серці: Забув Бог, відвернув Своє обличчя, – Він нічого не побачить.
12 Тож устань, Господи! Боже, підійми Свою руку, не забудь про убогих!
13 Чому нечестивий має зневажати Бога, вважаючи у своєму серці, що Ти не вимагатимеш звіту?
14 Адже Ти Господи все бачиш, оскільки Ти зауважуєш страждання і біль, аби кожну справу взяти в Свої руки. На Тебе покладається бідний, – Ти помічник сироті.
15 Зламай рамено нечестивого і злочинця! Ти дослідиш і покараєш його злочин, так що його більше не буде.
16 Господь – Цар навіки-віків, а язичники щезнуть з Його землі!
17 Господи, Ти прислухався до зітхання бідних. Ти зміцнюєш їхні серця, уважно прислухаєшся до них,
18 щоб захистити сироту й пригнобленого і щоб земна людина більше не наводила страху.
1 На закінчення. Псалом Давида. Я на Господа покладаю надію. Як же ви можете казати моїй душі: Втікай у гори, як той горобець?
2 Ось грішники натягнули тятиву лука, приготовили в сагайдаку стріли, щоб у темряві перестріляти довірливих серцем.
3 Адже вони зруйнували те, що Ти впорядкував. А що зробив праведний?
4 Господь у Своєму святому храмі, Господь — Його престол на небі. Його очі споглядають на бідного, Його повіки стежать за людськими синами.
5 Господь досліджує праведного і безбожника, а той, хто любить неправедність, ненавидить свою душу.
6 Він, наче дощ, пошле пастки грішникам; вогонь, сірка та нищівний вітер — це частка їхньої долі.
7 Бо праведний Господь, Він полюбив праведність, і Його обличчя споглядає праведність.