Псалом 37
1 Псалом Давида.
Нехай тебе не дратують ті, що чинять зло, – не заздри тим, що чинять беззаконня,
2 бо, як трава, вони незабаром будуть скошені й зів’януть, немов зелені пагони.
3 Надійся на Господа і чини добро, живи на землі та зберігай вірність.
4 Веселися в Господі й Він задовольнить бажання твого серця.
5 Доручи Господу свою дорогу, покладайся на Нього, а Він буде діяти.
6 Він виявить твою праведність, наче світло, і твою справедливість, наче полудень.
7 Будь спокійним у Господі і надійся на Нього. Нехай тебе не дратує те, що комусь щастить на його дорозі, – навіть людині, яка має злі наміри.
8 Стримайся від люті й не гнівайся; не гарячкуй, бо це лише провадить до зла.
9 Адже всі, що чинять злочин, будуть знищені, а ті, що надіються на Господа, успадкують землю.
10 Ще недовго, і не стане нечестивого; поглянемо на його місце, а його там не буде.
11 Лише лагідні успадкують землю і будуть насолоджуватись великим миром.
12 Нечестивий виношує зло на праведного, скрегочучи на нього своїми зубами.
13 Але Господь посміюється над ним, оскільки наперед бачить, що надходить його день.
14 Нечестивці добули мечі, натягнули свої луки, щоб уражати бідних й нужденних, щоб знищити тих, що прямують вірною дорогою.
15 Але їхній меч вразить їх же серце, а їхні луки будуть поламані.
16 Те маленьке, що є у праведного, краще, ніж великий достаток багатьох нечестивців.
17 Адже сила нечестивих буде зламана, а праведних зміцнить Господь.
18 Господь піклується життям невинних, – їхня спадщина зберігатиметься вічно.
19 Вони не будуть осоромлені в лиху годину, і в час голоду будуть ситі.
20 Адже нечестиві загинуть. Щезнуть вороги Господа, як краса лугів – з димом звітріють вони.
21 Нечестивий позичає й не повертає, а праведник виявляючи щедрість, дає.
22 Адже благословенні Ним (Богом ) володітимуть землею, а прокляті Ним будуть знищені.
23 Кроки праведного направляє Господь, і його дороги Йому до вподоби.
24 Хоч і спіткнеться, – не впаде, бо Господь тримає його за руку.
25 Я був молодим і постарів, але не бачив праведника залишеним, ані його нащадків, які не мали би хліба.
26 Щодня, виявляючи щедрість, він позичає, тож і його нащадки будуть благословенні.
27 Відвертайся від зла й роби добро, і житимеш повіки!
28 Адже Господь любить справедливість; Він не залишить вірних Своїх. Вони навіки будуть збережені. Нащадки ж нечестивих будуть знищені.
29 Праведні успадкують землю і замешкають на ній навіки.
30 Уста праведного висловлюють мудрість, – його язик проголошує справедливість.
31 Закон його Бога в серці у нього, і його ноги не спотикатимуться.
32 Нечестивий вистежує праведника, шукаючи, як би його погубити.
33 Але Господь не віддасть його в руки нечестивого і не звинуватить, коли судитиме його.
34 Надійся на Господа, тримайся Його дороги, і Він тебе піднесе, щоб ти успадкував землю. Ти побачиш, як нечестиві будуть знищені.
35 Я бачив владного нечестивця, який підіймався вгору, наче крислате дерево.
36 Але він зник, і його вже нема, – я шукав його, та не знайшов.
37 Тому вважай на непорочного, дивись на праведного, адже майбутнє за людиною миру.
38 Беззаконники всі разом будуть знищені, – майбутнього в нечестивих немає.
39 Спасіння ж праведних від Господа, – Він їхній захист у скрутний час.
40 Господь їм допомагає і рятує їх; Він врятує їх від нечестивих і спасе, бо вони на Нього покладаються.
1 Псалом Давида. На спомин про суботу.
2 Господи, не докоряй мені Своїм гнівом, не картай мене обуренням Своїм;
3 бо Твої стріли позастрявали в мені, і Ти твердо поклав на мене Свою руку.
4 Нема здорового місця на моєму тілі від Твого гніву, нема спокою моїм костям від моїх гріхів.
5 Адже мої гріхи піднялися вище моєї голови, вони лягли на мене, наче важкий тягар.
6 Мої рани загноїлися і смердять через моє безумство.
7 Я став нещасний, зовсім згорблений, весь день я тинявся сумний,
8 бо мої стегна зазнали знущань — нема здорового місця на моєму тілі.
9 Дуже пригнічений і принижений, я волав від стогону мого серця.
10 Господи, усі мої бажання — перед Тобою, мій стогін від Тебе не прихований.
11 Моє серце стривожене, моя сила залишила мене, і світло моїх очей — і воно не зі мною.
12 Мої друзі й мої приятелі наблизилися до мене й зупинилися, — мої найближчі стали осторонь.
13 А ті, які шукали моєї душі, насіли на мене, ті, котрі накликали на мене лихо, говорили безумне і весь день обмовляли мене .
14 Я ж, мов глухий, не чув, і мов німий, не відкривав своїх уст.
15 Я став, як та людина, що не чує і не має у своїх устах докору,
16 бо на Тебе, Господи, я надію покладаю. Ти почуєш, Господи, Боже мій.
17 Тож я сказав: Хай мої вороги не зловтішаються з мене; як тільки мої ноги захиталися, то вони гордовито проти мене виступили.
18 Та я готовий до бичування, а мій біль постійно переді мною.
19 Тож я своє беззаконня виявлю і буду журитися про свій гріх.
20 А мої вороги живуть, вони стали сильнішими за мене, намножилися ті, хто безпідставно мене ненавидить.
21 Ті, які відплачують злом за добро, обмовляли мене за те, що я добивався справедливості, (і мене, колись любого, відкинули, наче щось гидке і мертве).
22 Не залиши мене, Господи, Боже мій! Не відступи від мене.
23 Поспіши мені на допомогу, Господи мого спасіння.