Псалом 63
1 Псалом Давида, коли він перебував у Юдейській пустелі.
2 Боже, Ти мій Бог, Тебе я пильно шукаю. Тебе прагне моя душа, за Тобою нудьгує тіло моє в землі пустинній, спраглій і безводній.
3 Я так виглядав Тебе у Святині, щоби побачити Твою силу і Твою славу!
4 Адже Твоя милість краща за життя. Мої уста Тебе величатимуть.
5 Тож буду прославляти Тебе поки житиму; в Ім’я Твоє підноситиму свої руки.
6 Хай наповниться моя душа немовби жиром та ситою їжею, а мої уста радісними вигуками висловлюватимуть хвалу Тобі .
7 Я згадую про Тебе на своїй постелі, – в нічні години роздумую про Тебе.
8 Адже Ти прийшов мені на допомогу, і я радітиму в тіні Твоїх крил.
9 Моя душа приліпилася до Тебе, – мене підтримує Твоя правиця.
10 Ті ж, котрі лише шукають, аби погубити мою душу, зійдуть у підземні безодні.
11 Вони будуть віддані під владу меча, стануть поживою шакалів.
12 Але цар радітиме в Бозі, – буде пишатися кожен, хто Ним присягається, тому що уста неправдомовців будуть закриті.
1 На закінчення. Псалом Давида. 2 Боже, почуй мій голос, коли я молюся; звільни мою душу від страху перед ворогами.
3 Ти захистив мене від збіговиська лиходіїв, від юрби беззаконників,
4 що вигострили свій язик, як меч, натягнули свій лук — прикрі вчинки,
5 щоби скритно прошити стрілою невинного. Вони зненацька вразять його стрілою і не будуть боятися.
6 Вони утвердилися в лихому намірі, домовились таємно поставити капкани. Вони сказали: Хто їх помітить?
7 Вони вишукували беззаконня, та щезли ті, які ретельно вистежували. Приступить людина — серце ж глибоке,
8 та Бог підійметься вгору. Їхні рани були спричинені пострілами немовлят.
9 І знемоглися їхні язики. Жахнулися всі, які спостерігали за ними,
10 і кожна людина пройнялася страхом. Вони сповіщали про Божі діла і зрозуміли Його діяння.
11 Праведний буде радіти в Господі, покладатиме на Нього надію, і всіх праведних серцем будуть прославляти.