Псалом 79
1 Псалом Асафа.
Боже, язичники вторглись у Твої володіння, осквернили Твій святий Храм, перетворивши Єрусалим на руїни.
2 А тіла Твоїх слуг віддали на поживу небесним птахам, – останки тіл Твоїх вірних – диким звірам.
3 Їхня кров проливалась навколо Єрусалима, наче вода, і нікому було їх поховати.
4 Ми стали ганьбою для наших сусідів, предметом знеславлення та наруги для тих, що навколо нас.
5 Доки, Господи, Ти будеш гніватись? Невже повіки? Доки палатиме, наче вогонь, Твоя ревність?
6 Вилий Свій гнів на народи, які Тебе не визнають, – на царства, які не прикликають Твого Імені!
7 Адже вони пожерли Якова й спустошили його місцепроживання.
8 Не став нам в провину гріхів предків. Нехай якнайшвидше прийде до нас Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли.
9 Допоможи нам, Боже, Спасителю наш! Задля слави Твого Імені, визволи нас, – прости наші гріхи заради Твого Імені.
10 Чому мають народи говорити: Де їхній Бог? Нехай вже на наших очах відбудеться і стане відомо народам, що Ти відомщаєш за пролиту кров Своїх слуг.
11 Нехай дійде до Тебе стогін в’язнів! Могутністю Своїх рук звільни приречених на смерть .
12 Відплати у лоно наших сусідів усемеро за їхню наругу, якою вони Тебе зневажали, Господи.
13 Ми ж, – Твій народ і вівці Твоєї кошари, – будемо повіки дякувати Тобі, з покоління в покоління будемо прославляти Тебе.
1 На закінчення, про тих, які будуть змінені. Свідчення Асафа. Псалом про ассирійця.
2 Зглянься, Пастирю Ізраїля! Ти, що провадиш Йосифа, мов овець, що сидиш на херувимах, — з’явися!
3 Покажи Свою силу перед Єфремом, Веніамином і Манасією, прийди спасти нас!
4 Боже, поверни нас, нехай засяє світло Твого обличчя — і спасемося.
5 Господи, Боже сил, доки палатимеш гнівом на молитву Свого раба?
6 Доки годуватимеш нас хлібом зі сльозами, і повною мірою поїтимеш нас сльозами?
7 Ти зробив з нас помовку для наших сусідів, наші вороги глузували з нас.
8 Господи, Боже сил, поверни нас, нехай засяє світло Твого обличчя — і спасемося.
(Музична пауза).9 Ти переніс виноградну лозу з Єгипту: народи викинув, а її посадив.
10 Ти йшов перед нею, вкопав її коріння — і земля вкрилася нею.
11 Її тінню вкрилися гори, а її галузки — мов Божі кедри.
12 Вона простягнула свої гілки до моря, а свої галузки — аж до ріки.
13 Навіщо Ти повалив її огорожу? Її обривають усі, хто йде дорогою!
14 Її нищив лісовий кабан, її обгризав самотній дикий звір.
15 Боже сил, повернися ж, поглянь з неба і подивися; і відвідай виноградник цей,
16 і обнови його, адже його насадила правиця Твоя; і на сина людського, якого Ти зміцнив для Себе.
17 Він опалений вогнем і розритий. Від докору Твого обличчя вони загинуть!
18 Нехай буде Твоя рука на людині, яка праворуч від Тебе, на сині людському, якого Ти зміцнив для Себе.
19 Тож ми не відступимо від Тебе; Ти нас оживиш — і ми прикликатимемо Твоє Ім’я.
20 Господи, Боже сил, поверни нас і покажи Своє обличчя — і спасемося!