Шукайте Господа, доки не прийшов День Господень
1 Зберіться й усвідомте, безсоромні народи,
2 перше ніж здійсниться заплановане, – день пролетить як полова від вітру, – доки не прийшов на вас День Господнього обурення, і не запалав на вас Господній гнів!
3 Шукайте Господа, усі покірні люди землі, які виконують Його Закон! Шукайте справедливості, досягайте покірливості, – може, ви будете захищені в День Господнього гніву.
Горе филистимцям
4 Тому що Газа буде залишена, Ашкелон – спустошений; з Ашдода серед білого дня повикидають його мешканців, а Екрон взагалі буде викорінений.
5 Горе вам, керитейці, – народе поморського краю! Проти вас, филистимці, мешканці ханаанської землі, спрямовані слова Господа: Я знищу вас так, що не залишиться жодного живого.
6 І стане помор’я пасовиськом, де мешкатимуть пастухи і будуть кошари для отар.
7 Поморський край дістанеться залишку покоління Юди. Там вони пастимуть отари, а вечорами відпочиватимуть в ашкелонських будинках. Там їх відвідає Господь, їхній Бог, і відновить їхній добробут.
Горе Моаву та Аммону
8 Я чув наругу з боку Моаву і глузування аммонійців, котрі знущались з Мого народу й підносились над їхніми кордонами.
9 А тому, як Я живий, – говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю, – так Моав перетвориться на Содом, а край Аммона – на Гоморру. Їхня місцевість заросте терниною, перетвориться в солончаки навіки. Для залишку Мого народу вони стануть здобиччю, – уцілілі з Мого народу їх успадкують.
10 Станеться з ними так через їхню гордість, позаяк глузували й підносились над народом Господа Саваота.
11 Господь виявить супроти них Свою грізну силу і знищить усіх ідолів-богів землі. Тоді Йому поклоняться всі острови народів, – кожен зі свого місця.
Горе ефіоплянам
12 А ви, ефіопляни, поляжете від Мого меча.
Горе Ассирії
13 Він простягне Свою руку проти півночі, й знищить Ассирію, перетворивши Ніневію на руїну й безводну пустелю.
14 На її просторах відпочиватимуть отари та всі польові звірі. Сичі й сови житимуть на її капітелях, а ночами з вікон лунатимуть різні голоси; шматки сухої глини і каміння лежатимуть на порозі, стирчатимуть уламки кедрових дошок.
15 Отак буде з веселим у минулому містом, яке почувало себе безпечно, і само себе переконувало: Тільки я, і немає іншого! Якою ж руїною воно стало, – лігвищем для звірів! Кожен, хто проходитиме повз нього, засвище й махне рукою…
1 Зберіться і зв’яжіться, не напоумлений народе, 2 раніше, ніж вам стати, наче цвіт, що відійшов, доки прийде на вас Господній гнів, доки найде на вас день Господнього гніву! 3 Шукайте Господа, усі покірні землі! Робіть суд, шукайте праведність і дайте відповідь на них, щоб ви були покриті в день Господнього гніву.
4 Тому що Ґаза буде розграбована і Аскалон на знищення, і Азот буде викинений у полудень, і Аккарон буде викоренений. 5 Горе вам, що живете на узбережжі моря, приходьки критійців. Господнє слово проти вас, Ханаан — земля чужинців, і вигублю вас з поселення. 6 І Крит буде пасовиськом пастухів і для отари овець, 7 і морське узбережжя буде для тих, що залишилися з дому Юди. На них пастимуться в домах Аскалона, ввечері спочинуть перед обличчям синів Юди, бо їх відвідав їхній Господь Бог і повернув їхніх полонених. 8 Я почув про глузування Моава і жорстокі вчинки синів Аммона, якими вони зневажали Мій народ і величалися на Моїх горах. 9 Через це живу Я, — говорить Господь, Бог Ізраїля, — тому що Моав буде як Содом, і сини Аммона — як Ґоморра, і Дамаск буде покинений, як копиця на току, і знищений навіки. І ті, що залишилися з Мого народу, їх розірвуть, і решта Мого народу їх успадкує. 10 Це їм замість їхньої гордості, тому що дорікали і звеличилися над Господом Вседержителем. 11 Господь з’явиться над ними і вигубить усіх богів народів землі, і Йому поклониться кожний зі свого місця, усі острови народів.
12 І ви, ефіопи, побиті Моїм мечем. 13 І Він простягне Свою руку на північ, і знищить ассирійця, і перетворить Ніневію на безводну руїну, як пустелю. 14 І посеред неї пастимуться стада і всі звірі землі, хамелеони і їжаки поселяться на її стелях, і звірі закричать у їхніх ровах, ворони в їхніх брамах, тому що, наче кедр її висота. 15 Це зневажливе місто, що живе в надії, котре промовляє у своєму серці: Я є, і немає більше зі мною! Як воно стало на знищення, пасовиськом звірів. Кожний, хто проходить через нього, засичить і помахає своїми руками.