1 At the end of every seven years thou shalt make a release. 2 And this is the manner of the release: Every creditor that lendeth ought unto his neighbour shall release it; he shall not exact it of his neighbour, or of his brother; because it is called the LORD’s release. 3 Of a foreigner thou mayest exact it again: but that which is thine with thy brother thine hand shall release; 4 Save when there shall be no poor among you; for the LORD shall greatly bless thee in the land which the LORD thy God giveth thee for an inheritance to possess it: 5 Only if thou carefully hearken unto the voice of the LORD thy God, to observe to do all these commandments which I command thee this day. 6 For the LORD thy God blesseth thee, as he promised thee: and thou shalt lend unto many nations, but thou shalt not borrow; and thou shalt reign over many nations, but they shall not reign over thee.
7 ¶ If there be among you a poor man of one of thy brethren within any of thy gates in thy land which the LORD thy God giveth thee, thou shalt not harden thine heart, nor shut thine hand from thy poor brother: 8 But thou shalt open thine hand wide unto him, and shalt surely lend him sufficient for his need, in that which he wanteth. 9 Beware that there be not a thought in thy wicked heart, saying, The seventh year, the year of release, is at hand; and thine eye be evil against thy poor brother, and thou givest him nought; and he cry unto the LORD against thee, and it be sin unto thee. 10 Thou shalt surely give him, and thine heart shall not be grieved when thou givest unto him: because that for this thing the LORD thy God shall bless thee in all thy works, and in all that thou puttest thine hand unto. 11 For the poor shall never cease out of the land: therefore I command thee, saying, Thou shalt open thine hand wide unto thy brother, to thy poor, and to thy needy, in thy land.
12 ¶ And if thy brother, an Hebrew man, or an Hebrew woman, be sold unto thee, and serve thee six years; then in the seventh year thou shalt let him go free from thee. 13 And when thou sendest him out free from thee, thou shalt not let him go away empty: 14 Thou shalt furnish him liberally out of thy flock, and out of thy floor, and out of thy winepress: of that wherewith the LORD thy God hath blessed thee thou shalt give unto him. 15 And thou shalt remember that thou wast a bondman in the land of Egypt, and the LORD thy God redeemed thee: therefore I command thee this thing to day. 16 And it shall be, if he say unto thee, I will not go away from thee; because he loveth thee and thine house, because he is well with thee; 17 Then thou shalt take an aul, and thrust it through his ear unto the door, and he shall be thy servant for ever. And also unto thy maidservant thou shalt do likewise. 18 It shall not seem hard unto thee, when thou sendest him away free from thee; for he hath been worth a double hired servant to thee , in serving thee six years: and the LORD thy God shall bless thee in all that thou doest.
19 ¶ All the firstling males that come of thy herd and of thy flock thou shalt sanctify unto the LORD thy God: thou shalt do no work with the firstling of thy bullock, nor shear the firstling of thy sheep. 20 Thou shalt eat it before the LORD thy God year by year in the place which the LORD shall choose, thou and thy household. 21 And if there be any blemish therein, as if it be lame, or blind, or have any ill blemish, thou shalt not sacrifice it unto the LORD thy God. 22 Thou shalt eat it within thy gates: the unclean and the clean person shall eat it alike, as the roebuck, and as the hart. 23 Only thou shalt not eat the blood thereof; thou shalt pour it upon the ground as water.
Рік прощення боргів
1 Наприкінці кожних семи років здійснюватимеш прощення.
2 Суть прощення полягає в наступному: Кожний позикодавець, що позичив своєму ближньому, простить його борг і не вимагатиме його від свого ближнього та свого брата, тому що оголошено прощення боргів на честь Господа.
3 Від чужинця можеш борг вимагати, але те, що належатиме тобі в твого брата, простиш йому.
4 Адже саме таким чином серед вас не буде убогого, оскільки Господь неодмінно поблагословить тебе в краю, який Господь, твій Бог, дає тобі у спадкове володіння,
5 якщо ти лише дійсно будеш слухатися голосу Господа, твого Бога, старанно дотримуючись і виконуючи всі ці Заповіді, які я тобі сьогодні переповідаю.
6 Адже Господь, твій Бог, благословлятиме тебе і далі, як Він обіцяв тобі. Ти позичатимеш багатьом народам, а сам не братимеш у борг, володітимеш багатьма народами, а вони не будуть володіти тобою.
7 Коли в одному з твоїх поселень у твоєму краї, який Господь, твій Бог, дає тобі, хтось із твоїх братів серед тебе виявиться нужденним, то не ставай у своєму серці неспівчутливим, і не закривай своєї руки перед твоїм нужденним братом.
8 Але ти обов’язково відкриєш йому свою руку і неодмінно позичиш йому, відповідно до його потреби, те, чого йому не вистачає.
9 Остерігайся, щоб у твоєму серці не з’явилася негідна думка: наближається, мовляв, сьомий рік – рік прощення боргів , – і щоб ти не подивився недоброзичливо на твого нужденного брата, і ти не відмовив йому. Адже він заволає щодо тебе до Господа, й на тобі буде гріх.
10 Неодмінно і охоче даси йому. Твоє серце не засмутиться від того, що даватимеш, бо Господь, твій Бог, благословлятиме тебе за це в кожному твоєму ділі і в усіх починаннях твоїх рук.
11 Адже убогі не переведуться на цій землі, а тому я тобі заповідаю, кажучи: Щедро відкривай свою руку перед своїм убогим і нужденним братом на твоїй землі!
12 Якщо твій брат, єврей чи єврейка, продасть себе тобі, то служитиме тобі шість років, а сьомого року відпустиш його від себе на волю.
13 А відпускаючи його від себе вільним, не відпускатимеш його без нічого.
14 Щедро обдаруєш його добром зі своєї отари, зі свого току та зі своєї виноградної чавильні. Чим Господь, твій Бог, поблагословив тебе, те й даси йому.
15 Пам’ятай, що ти був рабом у єгипетському краю, і Господь, твій Бог, визволив тебе. Тому я заповідаю тобі сьогодні це слово.
16 Але якби він сказав тобі: Не хочу я йти від тебе, оскільки я полюбив тебе й твій дім, – мовляв , йому добре в тебе, –
17 то в такому разі візьмеш шило й проколеш його вухо до дверей, і він залишиться твоїм рабом довіку. Так само вчиниш і зі своєю невільницею.
18 Нехай так не станеться, що тобі буде важко відпускати його від себе на волю, адже протягом шести років він заробив у тебе подвійну платню наймита, а Господь, твій Бог, поблагословить тебе в усьому, що ти чинитимеш.
Посвята первородних з тварин
19 А ще посвятиш Господу, своєму Богові, кожного первородного самця, який народиться серед твоєї великої чи дрібної худоби. Не будеш використовувати в роботі свого первонародженого бичка й не будеш стригти первістка зі своєї отари овець .
20 Щороку ти споживатимеш їх разом з твоєю сім’єю перед Господом, своїм Богом, на місці, яке Господь обере.
21 Якщо в нього буде якась вада – кульгавість, сліпота, чи будь-яка інша прикра вада, – то не принось його в жертву для Господа, свого Бога.
22 Можеш його спожити в своїх поселеннях – однаково, нечистий, як і чистий, так як сарну чи оленя.
23 Тільки його крові не споживатимеш: виллєш її на землю, як воду.