1 And this is the blessing, wherewith Moses the man of God blessed the children of Israel before his death. 2 And he said, The LORD came from Sinai, and rose up from Seir unto them; he shined forth from mount Paran, and he came with ten thousands of saints: from his right hand went a fiery law for them. 3 Yea, he loved the people; all his saints are in thy hand: and they sat down at thy feet; every one shall receive of thy words. 4 Moses commanded us a law, even the inheritance of the congregation of Jacob. 5 And he was king in Jeshurun, when the heads of the people and the tribes of Israel were gathered together.
6 ¶ Let Reuben live, and not die; and let not his men be few.
7 ¶ And this is the blessing of Judah: and he said, Hear, LORD, the voice of Judah, and bring him unto his people: let his hands be sufficient for him; and be thou an help to him from his enemies.
8 ¶ And of Levi he said, Let thy Thummim and thy Urim be with thy holy one, whom thou didst prove at Massah, and with whom thou didst strive at the waters of Meribah; 9 Who said unto his father and to his mother, I have not seen him; neither did he acknowledge his brethren, nor knew his own children: for they have observed thy word, and kept thy covenant. 10 They shall teach Jacob thy judgments, and Israel thy law: they shall put incense before thee, and whole burnt sacrifice upon thine altar. 11 Bless, LORD, his substance, and accept the work of his hands: smite through the loins of them that rise against him, and of them that hate him, that they rise not again.
12 ¶ And of Benjamin he said, The beloved of the LORD shall dwell in safety by him; and the Lord shall cover him all the day long, and he shall dwell between his shoulders.
13 ¶ And of Joseph he said, Blessed of the LORD be his land, for the precious things of heaven, for the dew, and for the deep that coucheth beneath, 14 And for the precious fruits brought forth by the sun, and for the precious things put forth by the moon, 15 And for the chief things of the ancient mountains, and for the precious things of the lasting hills, 16 And for the precious things of the earth and fulness thereof, and for the good will of him that dwelt in the bush: let the blessing come upon the head of Joseph, and upon the top of the head of him that was separated from his brethren. 17 His glory is like the firstling of his bullock, and his horns are like the horns of unicorns: with them he shall push the people together to the ends of the earth: and they are the ten thousands of Ephraim, and they are the thousands of Manasseh.
18 ¶ And of Zebulun he said, Rejoice, Zebulun, in thy going out; and, Issachar, in thy tents. 19 They shall call the people unto the mountain; there they shall offer sacrifices of righteousness: for they shall suck of the abundance of the seas, and of treasures hid in the sand.
20 ¶ And of Gad he said, Blessed be he that enlargeth Gad: he dwelleth as a lion, and teareth the arm with the crown of the head. 21 And he provided the first part for himself, because there, in a portion of the lawgiver, was he seated; and he came with the heads of the people, he executed the justice of the LORD, and his judgments with Israel.
22 ¶ And of Dan he said, Dan is a lion’s whelp: he shall leap from Bashan.
23 ¶ And of Naphtali he said, O Naphtali, satisfied with favour, and full with the blessing of the LORD: possess thou the west and the south.
24 ¶ And of Asher he said, Let Asher be blessed with children; let him be acceptable to his brethren, and let him dip his foot in oil. 25 Thy shoes shall be iron and brass; and as thy days, so shall thy strength be .
26 ¶ There is none like unto the God of Jeshurun, who rideth upon the heaven in thy help, and in his excellency on the sky. 27 The eternal God is thy refuge, and underneath are the everlasting arms: and he shall thrust out the enemy from before thee; and shall say, Destroy them . 28 Israel then shall dwell in safety alone: the fountain of Jacob shall be upon a land of corn and wine; also his heavens shall drop down dew. 29 Happy art thou, O Israel: who is like unto thee, O people saved by the LORD, the shield of thy help, and who is the sword of thy excellency! and thine enemies shall be found liars unto thee; and thou shalt tread upon their high places.
Мойсей благословляє Ізраїльських нащадків
1 Це слова благословення, якими Мойсей, Божий чоловік, поблагословив Ізраїльських нащадків перед своєю смертю.
2 Він сказав: Господь прийшов із Сінаю, відкрився їм із Сеіру, засяяв з гори Паран. Він йшов з десятками тисяч святих, а по Його правиці вогонь Закону для них.
3 Справді Він любить народи. Усі їхні святі у Твоїй руці, вони припали до Твоїх ніг, приймають Твої слова.
4 Закон заповів нам Мойсей, як спадщину для громади Якова.
5 І Він був володарем в Єшуруні, коли збиралися володарі народів разом з племенами Ізраїлю.
6 Нехай живе Рувим і не вмирає, й нехай буде багато у нього людей.
7 А ось що про Юду. Він сказав: Почуй, Господи, голосу Юди і приведи його до свого народу. Його руки воюватимуть за себе, але Ти будь помічником супроти його ворогів.
8 А про Левія сказав: Твій Туммім і твій Урім для праведного у тебе чоловіка, який був випробуваний у Массі і з яким Ти мав суперечку біля вод Меріви;
9 який говорить про свого батька та про свою матір: Я їх не визнаю. Він не впізнав своїх братів і не визнав своїх дітей, бо левіти зберегли Твої слова й дотримуються Твого Заповіту.
10 Вони навчатимуть Якова Твоїм постановам. Ізраїль – Твоїм Законом; вони покладатимуть ладан перед Тобою та всепалення на Твій жертовник.
11 Поблагослови, Господи, його силу і прийми з благоволінням діло його рук! Поламай крижі тим, що повстають проти нього, а ті, що його ненавидять, нехай не встануть!
12 А щодо Веніяміна сказав: Господній улюбленець житиме в довір’ї до Нього. Він його захист в усі дні, він перебуває в Його обіймах.
13 А про Йосифа так сказав: Господом благословенна Його земля, найціннішими дарами неба, росою та скарбами безодні, що лежать долі,
14 від щедрого дару врожаїв сонця та щедрих дарів місяців,
15 найкращим від вершин стародавніх гір та від щедрості віковічних узвиш,
16 дарами землі та всього, що її наповняє. Прихильність Того, Хто перебував у кущі, нехай спочине на голові Йосифа й на тімені прославленого з-поміж братів.
17 Його велич немов вола-первістка, а його роги – як роги буйвола: ними він битиме народи всі разом аж до краю землі. Це десятки тисяч Єфрема, це тисячі Манассії.
18 А про Завулона сказав: Радій, Завулоне, коли вирушаєш, а ти , Іссахаре, у своїх наметах!
19 Вони скликатимуть народи в гори і там будуть приносити праведні жертви, бо смоктатимуть багатства моря і скарби, зариті в піску.
20 А про Ґада сказав: Благословенний, хто дав широкий простір Ґадові! Він присів, наче левиця, і пожирає рамено і череп.
21 Він угледів найкраще для себе, оскільки там йому було відведено наділ правителя. Коли зібралися князі народу, він здійснив Господню справедливість і Його присуди щодо Ізраїлю.
22 Про Дана сказав: Дан, як левеня, що вискакує з Башану.
23 А про Нефталима сказав: Нефталим ситий милістю. Він повний Господнього благословення, заволодіє заходом та півднем.
24 Про Асира також сказав: Асир – благословенніший із синів. Він буде улюбленцем серед своїх братів і занурить свою ногу в олію.
25 Залізо й мідь – твої засуви, а твоя сила тривала, як твої дні.
26 Немає такого , як Бог Єшуруна, Котрий поспішає у небесах тобі на допомогу, в Своїй славі – над хмарами
27 Твоїм захистом є предвічний Бог, а на долі – вічні рамена; Він прожене з-перед тебе ворога, і скаже: Знищ!
28 Безпечно житиме собі Ізраїль. Джерело Якова – на землі, багатій пшеницею та вином, а небо його зрошуватиме росою.
29 Блаженний ти, Ізраїлю! Хто подібний до тебе, бережений Господом народе? Він – Щит твого захисту і Меч твоєї слави. Твої вороги будуть підлещуватись до тебе, а ти ступатимеш по їхніх узгір’ях.