1 And the LORD spake unto Moses, saying, 2 Speak unto the children of Israel, and take of every one of them a rod according to the house of their fathers, of all their princes according to the house of their fathers twelve rods: write thou every man’s name upon his rod. 3 And thou shalt write Aaron’s name upon the rod of Levi: for one rod shall be for the head of the house of their fathers. 4 And thou shalt lay them up in the tabernacle of the congregation before the testimony, where I will meet with you. 5 And it shall come to pass, that the man’s rod, whom I shall choose, shall blossom: and I will make to cease from me the murmurings of the children of Israel, whereby they murmur against you.
6 ¶ And Moses spake unto the children of Israel, and every one of their princes gave him a rod apiece, for each prince one, according to their fathers’ houses, even twelve rods: and the rod of Aaron was among their rods. 7 And Moses laid up the rods before the LORD in the tabernacle of witness.
8 And it came to pass, that on the morrow Moses went into the tabernacle of witness; and, behold, the rod of Aaron for the house of Levi was budded, and brought forth buds, and bloomed blossoms, and yielded almonds. 9 And Moses brought out all the rods from before the LORD unto all the children of Israel: and they looked, and took every man his rod.
10 ¶ And the LORD said unto Moses, Bring Aaron’s rod again before the testimony, to be kept for a token against the rebels; and thou shalt quite take away their murmurings from me, that they die not. 11 And Moses did so: as the LORD commanded him, so did he. 12 And the children of Israel spake unto Moses, saying, Behold, we die, we perish, we all perish. 13 Whosoever cometh any thing near unto the tabernacle of the LORD shall die: shall we be consumed with dying?
1 І промовив Господь до Мойсея такі слова:
2 Скажи Елеазарові, синові Аарона-священика, щоб він позбирав кадильниці зі згарища, а жар розкидав, бо освятилися
3 кадильниці цих грішників ціною їхніх душ. І викуйте з них тонкі пластинки для покриття жертовника, адже їх приносили перед Господнє лице, тому вони освятилися і стали ознакою для Ізраїльських нащадків.
4 Священик Елеазар взяв мідні кадильниці, які поприносили ті, хто згорів, і вони перекували їх на пластинки покриття для жертовника.
5 Вони є нагадуванням Ізраїльтянам, аби ніхто сторонній, котрий не є нащадком Аарона, не приступав для кадіння ладаном перед Господом, і щоб з ним не сталося так, як з Кореєм і його угрупованням, – як і сказав йому Господь через посередництво Мойсея.
Нові нарікання народу
6 А наступного дня вся громада Ізраїльських нащадків нарікала на Мойсея та Аарона, кажучи: Ви знищили Господній народ!
7 І, коли громада зібралася, висловлюючи незадоволення Мойсеєм та Аароном, то ті направились до Намету Свідчення, як його покрила хмара, і з’явилася Господня слава.
8 Мойсей та Аарон вийшли до переду Намету Свідчення.
9 І Господь заговорив до Мойсея, кажучи:
10 Відійдіть від цієї громади, і Я знищу їх в одну мить! Вони ж упали долілиць.
11 Тоді Мойсей сказав Ааронові: Візьми кадильницю, поклади в неї вогню з жертовника і насип ладану, та поспішай в табір, і вчини за них покуту, адже спалахнув Господній гнів, і почалась поразка.
12 Взяв Аарон кадильницю , як звелів йому Мойсей, і побіг у середину зібраних, де вже почалося ураження людей. Він насипав у кадильницю ладану й почав здійснювати покуту за народ,
13 стоячи між мертвими та живими. І пошесть припинилася.
14 Проте тих, котрі померли під час пошесті, було чотирнадцять тисяч сімсот, окрім тих, котрі померли через Корея.
15 Тож Аарон повернувся до Мойсея, до входу в Намет Свідчення, і ураження остаточно припинилось.
Посох Аарона розцвів на свідчення Божого вибору
16 І промовив Господь до Мойсея такі слова:
17 Звернись до Ізраїльських нащадків, і візьми в них по одному посоху з кожного роду по батьківській лінії, від усіх їхніх старійшин за їхніми родами по батьківській лінії – дванадцять посохів. Ім’я кожного з них напиши на його посоху.
18 Ім’я Аарона напишеш на посоху Левія, оскільки має бути лише один посох від голови роду по батьківській лінії.
19 І покладеш їх в Наметі Свідчення, перед Ковчегом Свідоцтва, де Я зустрічаюся з тобою.
20 Станеться так , що посох чоловіка, якого Я обираю, розквітне. Таким чином Я зупиню нарікання Ізраїльтян, які постійно нарікають на вас.
21 Мойсей сказав про це Ізраїльтянам. Всі їхні старійшини віддали йому свої посохи, – по одному посоху від кожного старійшини покоління – згідно з їхніми родами по батьківській лінії, дванадцять посохів. Посох Аарона також був серед їхніх посохів.
22 Мойсей поклав усі посохи перед Господом у Наметі Свідчення.
23 Коли ж наступного дня Мойсей увійшов у Намет Свідчення, виявилось, що розцвів посох Аарона з роду Левія! Він пустив пагінці, зацвів квітами й навіть уродив мигдалеві горіхи.
24 Мойсей виніс усі посохи від Господньої присутності до всіх Ізраїльських нащадків; вони їх оглянули, і кожний узяв свій посох.
25 Тоді сказав Господь до Мойсея: Поклади посох Аарона перед Ковчегом Свідчення на зберігання, як ознаку для бунтівних дітей, щоб припинилось їхнє нарікання на Мене, і вони не померли!
26 Мойсей зробив так, – як заповів йому Господь, так він і зробив.
27 Якось звернулись Ізраїльтяни до Мойсея і сказали: Ось ми гинемо, пропадаємо, ми всі помремо.
28 Кожен, хто лише наблизиться до Господнього Намету, гине. Невже ми усі маємо померти?