1 Boast not thyself of to morrow; for thou knowest not what a day may bring forth. 2 Let another man praise thee, and not thine own mouth; a stranger, and not thine own lips.
3 A stone is heavy, and the sand weighty; but a fool’s wrath is heavier than them both. 4 Wrath is cruel, and anger is outrageous; but who is able to stand before envy?
5 Open rebuke is better than secret love. 6 Faithful are the wounds of a friend; but the kisses of an enemy are deceitful. 7 The full soul loatheth an honeycomb; but to the hungry soul every bitter thing is sweet. 8 As a bird that wandereth from her nest, so is a man that wandereth from his place.
9 Ointment and perfume rejoice the heart: so doth the sweetness of a man’s friend by hearty counsel. 10 Thine own friend, and thy father’s friend, forsake not; neither go into thy brother’s house in the day of thy calamity: for better is a neighbour that is near than a brother far off. 11 My son, be wise, and make my heart glad, that I may answer him that reproacheth me. 12 A prudent man foreseeth the evil, and hideth himself; but the simple pass on, and are punished. 13 Take his garment that is surety for a stranger, and take a pledge of him for a strange woman. 14 He that blesseth his friend with a loud voice, rising early in the morning, it shall be counted a curse to him.
15 A continual dropping in a very rainy day and a contentious woman are alike. 16 Whosoever hideth her hideth the wind, and the ointment of his right hand, which bewrayeth itself . 17 Iron sharpeneth iron; so a man sharpeneth the countenance of his friend. 18 Whoso keepeth the fig tree shall eat the fruit thereof: so he that waiteth on his master shall be honoured. 19 As in water face answereth to face, so the heart of man to man. 20 Hell and destruction are never full; so the eyes of man are never satisfied. 21 As the fining pot for silver, and the furnace for gold; so is a man to his praise. 22 Though thou shouldest bray a fool in a mortar among wheat with a pestle, yet will not his foolishness depart from him.
23 Be thou diligent to know the state of thy flocks, and look well to thy herds. 24 For riches are not for ever: and doth the crown endure to every generation? 25 The hay appeareth, and the tender grass sheweth itself, and herbs of the mountains are gathered. 26 The lambs are for thy clothing, and the goats are the price of the field. 27 And thou shalt have goats’ milk enough for thy food, for the food of thy household, and for the maintenance for thy maidens.
1 Не хвалися завтрашнім днем, бо не знаєш, що той день принесе.
2 Нехай хвалить тебе хтось інший, а не твої уста, – хтось чужий, а не власний язик.
3 Важкий камінь, і не легкий пісок, але гнів нерозумного тяжчий від них обох.
4 Лютість жорстока, гнів невгамовний, але хто встоїть перед заздрістю?
5 Краще відвертий докір, ніж нещира любов.
6 Докори друга є ознакою вірності, тоді як поцілунки ворога зрадливі .
7 Ситий топченавіть стільник з медом, а для голодного навіть гірке буде солодким.
8 Як пташка, що покинула власне гніздо, так і людина, котра залишила свою місцевість.
9 Як миро і пахощі звеселяють серце, так солодкий нам друг сердечною порадою.
10 Не залишай свого друга, ані друга свого батька, і не шукай дому твого брата в день свого нещастя , бо кращий сусід, що поряд, ніж брат, котрий далеко.
11 Будь мудрий, сину мій, та радуй моє серце, і я знатиму, що відповісти тим, хто мене лихословить.
12 Розважливий бачить лихо і ховається, тоді як необачливі йдуть далі й зазнають збитків.
13 У того, хто поручився за чужинця, заберуть останню одежину, – віддадуть її в заставу за чужинця .
14 Коли хто з самого ранку голосно вихваляє свого друга, то вважатимуть, що він лихословить його.
15 Безперервне капання води з ринви в сльоту і сварлива жінка – однакові.
16 Вгамувати її, – те саме, що втримати вітер чи олію у своїй правиці, – вона обов’язково дасть про себе знати.
17 Залізо гострять залізом, а поведінку людини формує навіть погляд його друга.
18 Хто доглядає за смоківницею, їстиме її плоди, – так само, хто вірно служить своєму господарю, такий буде в пошані.
19 Як у воді відбивається обличчя до обличчя, так серце людини відображає саму людину.
20 Як ненаситні шеол і безодня, так само ненаситні й людські очі.
21 Що плавильня для срібла або горно для золота, те для людини уста тих, які хвалять її.
22 Хоча б товкти нерозумного товкачем у ступі разом із зерном, його безглуздя не відстане від нього.
23 Пильно доглядай за тваринами твого стада, і хай твоє серце буде з отарами.
24 Адже багатство не вічне; воно, як і корона – не переходить з роду в рід.
25 Коли скосиш траву, з’явиться нова зелень, і збиратимеш сіно навіть на горах, –
26 це значить, що матимеш овець для одягу, і козлів на купівлю поля;
27 матимеш також достатньо козячого молока для харчування тобі та твоїм домашнім, як і на прожиття твоїм слугам.