To the chief Musician, even to Jeduthun, A Psalm of David.
1 I said, I will take heed to my ways, that I sin not with my tongue: I will keep my mouth with a bridle, while the wicked is before me.
2 I was dumb with silence, I held my peace, even from good; and my sorrow was stirred.
3 My heart was hot within me, while I was musing the fire burned: then spake I with my tongue,
4 LORD, make me to know mine end, and the measure of my days, what it is; that I may know how frail I am .
5 Behold, thou hast made my days as an handbreadth; and mine age is as nothing before thee: verily every man at his best state is altogether vanity. Selah.
6 Surely every man walketh in a vain shew: surely they are disquieted in vain: he heapeth up riches , and knoweth not who shall gather them.

7 And now, Lord, what wait I for? my hope is in thee.
8 Deliver me from all my transgressions: make me not the reproach of the foolish.
9 I was dumb, I opened not my mouth; because thou didst it .
10 Remove thy stroke away from me: I am consumed by the blow of thine hand.
11 When thou with rebukes dost correct man for iniquity, thou makest his beauty to consume away like a moth: surely every man is vanity. Selah.
12 Hear my prayer, O LORD, and give ear unto my cry; hold not thy peace at my tears: for I am a stranger with thee, and a sojourner, as all my fathers were .
13 O spare me, that I may recover strength, before I go hence, and be no more.
Псалом 39
1 Диригентові – Єдутунові . Псалом Давида.
2 Я сказав: Пильнуватиму мої дороги, аби не грішити своїм язиком. Я вставлю вуздечку в мої уста, поки нечестивий переді мною.
3 Занімів я в мовчанні, – не говорив навіть і про добре, хоч мій біль загострився.
4 Запалало в мені моє серце, і від моїх роздумів вогонь посилився. Тоді я заговорив своїм язиком:
5 Господи, повідом мені про мій кінець і яке число моїх днів, аби я знав, наскільки короткочасне моє життя .
6 Ось Ти відміряв мої дні кількома п’ядями руки , і мій вік – як ніщо перед Тобою. Кожна людина, що живе, – як подув вітру.
Музична пауза .
7 Отже, людина проминає, наче привид. Даремно клопочеться вона, збирає скарби, та не знає, хто буде ними користуватись.
8 А тепер на що мені сподіватись, Господи? Моя надія в Тобі!
9 Звільни мене від усіх моїх гріхів і не віддавай мене на глузування безумному.
10 Я занімів і не відкриваю своїх уст, оскільки Ти це вчинив.
11 Відверни від мене Своє покарання, – я зовсім знемагаю від ударів Твоєї руки.
12 Ти караєш людину докорами за беззаконня; Ти нищиш, наче міль, те, чим вона дорожить. Кожна людина – лише подув вітру .
Музична пауза .
13 Господи, вислухай мою молитву і почуй моє благання! Відгукнися на мої сльози! Адже я в Тебе мандрівник і приходець, як і всі мої батьки.
14 Відверни суворий погляд від мене, щоб я відчув полегшення, перш ніж відійду, – і мене вже не стане.