1 In those days was Hezekiah sick unto death. And the prophet Isaiah the son of Amoz came to him, and said unto him, Thus saith the LORD, Set thine house in order; for thou shalt die, and not live. 2 Then he turned his face to the wall, and prayed unto the LORD, saying, 3 I beseech thee, O LORD, remember now how I have walked before thee in truth and with a perfect heart, and have done that which is good in thy sight. And Hezekiah wept sore. 4 And it came to pass, afore Isaiah was gone out into the middle court, that the word of the LORD came to him, saying, 5 Turn again, and tell Hezekiah the captain of my people, Thus saith the LORD, the God of David thy father, I have heard thy prayer, I have seen thy tears: behold, I will heal thee: on the third day thou shalt go up unto the house of the LORD. 6 And I will add unto thy days fifteen years; and I will deliver thee and this city out of the hand of the king of Assyria; and I will defend this city for mine own sake, and for my servant David’s sake. 7 And Isaiah said, Take a lump of figs. And they took and laid it on the boil, and he recovered.
8 ¶ And Hezekiah said unto Isaiah, What shall be the sign that the LORD will heal me, and that I shall go up into the house of the LORD the third day? 9 And Isaiah said, This sign shalt thou have of the LORD, that the LORD will do the thing that he hath spoken: shall the shadow go forward ten degrees, or go back ten degrees? 10 And Hezekiah answered, It is a light thing for the shadow to go down ten degrees: nay, but let the shadow return backward ten degrees. 11 And Isaiah the prophet cried unto the LORD: and he brought the shadow ten degrees backward, by which it had gone down in the dial of Ahaz.
12 ¶ At that time Berodach-baladan, the son of Baladan, king of Babylon, sent letters and a present unto Hezekiah: for he had heard that Hezekiah had been sick. 13 And Hezekiah hearkened unto them, and shewed them all the house of his precious things, the silver, and the gold, and the spices, and the precious ointment, and all the house of his armour, and all that was found in his treasures: there was nothing in his house, nor in all his dominion, that Hezekiah shewed them not.
14 ¶ Then came Isaiah the prophet unto king Hezekiah, and said unto him, What said these men? and from whence came they unto thee? And Hezekiah said, They are come from a far country, even from Babylon. 15 And he said, What have they seen in thine house? And Hezekiah answered, All the things that are in mine house have they seen: there is nothing among my treasures that I have not shewed them. 16 And Isaiah said unto Hezekiah, Hear the word of the LORD. 17 Behold, the days come, that all that is in thine house, and that which thy fathers have laid up in store unto this day, shall be carried into Babylon: nothing shall be left, saith the LORD. 18 And of thy sons that shall issue from thee, which thou shalt beget, shall they take away; and they shall be eunuchs in the palace of the king of Babylon. 19 Then said Hezekiah unto Isaiah, Good is the word of the LORD which thou hast spoken. And he said, Is it not good , if peace and truth be in my days?
20 ¶ And the rest of the acts of Hezekiah, and all his might, and how he made a pool, and a conduit, and brought water into the city, are they not written in the book of the chronicles of the kings of Judah? 21 And Hezekiah slept with his fathers: and Manasseh his son reigned in his stead.
Чудесне одужання царя Єзекії
Іс. 38:1–8, Іс. 21, Іс. 22.1 Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: “Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не видужаєш”.
2 А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи:
3 “О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх”. І заплакав Єзекія ревним плачем…
4 І сталося, Ісая не вийшов ще з середини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи:
5 “Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я вилікую тебе, — третього дня зійдеш ти до Господнього дому!
6 І до днів твоїх Я додам п’ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто ради Себе та ради раба Свого Давида”.
7 А Ісая сказав: “Візьміть грудку фіґ”. І взяли, й поклали на того гнояка, — і він видужав…
8 І сказав Єзекія до Ісаї: “Який знак, що Господь мене вилікує, і що я третього дня зійду до Господнього дому?”
9 І сказав Ісая: “Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: Чого хочеш , — щоб пішла тінь уперед на десять ступенів, чи щоб вернулася на десять ступенів?”
10 І сказав Єзекія: “Легко тіні похилитися вперед на десять ступенів; ні, — а нехай тінь вернеться назад на десять ступенів!”
11 І кликнув пророк Ісая до Господа, і Він завернув тінь на ступенях, де вона спускалася на ступені Ахазові, на десять ступенів…
Боже провіщення про вавилонську неволю
12 Того часу послав Беродах‑Бал’адан, син Бал’аданів, вавилонський цар, листа та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що Єзекія захворів.
13 І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбницю свою, — і срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.
14 І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: “Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе?” А Єзекія сказав: “Вони прийшли з далекого краю, з Вавилону”.
15 І той сказав: “Що вони бачили в домі твоїм?” І Єзекія сказав: “Усе, що в домі моїм, вони бачили, — не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх”.
16 І сказав Ісая до Єзекії: “Послухай Господнього слова:
17 Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь!
18 А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, декого заберуть, — і вони будуть евнухами в палатах вавилонського царя!”
19 І сказав Єзекія до Ісаї: “Добре Господнє слово, яке ти сказав!” І подумав собі: “Так, мир та безпека буде за моїх днів!”
20 А решта діл Єзекії та вся лицарськість його, і як він зробив става та водотяга, і впровадив воду до міста, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
21 І спочив Єзекія зі своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасія.