Michtam of David.
1 Preserve me, O God: for in thee do I put my trust.
2 O my soul , thou hast said unto the LORD, Thou art my Lord: my goodness extendeth not to thee;
3 But to the saints that are in the earth, and to the excellent, in whom is all my delight.
4 Their sorrows shall be multiplied that hasten after another god: their drink offerings of blood will I not offer, nor take up their names into my lips.
5 The LORD is the portion of mine inheritance and of my cup: thou maintainest my lot.
6 The lines are fallen unto me in pleasant places; yea, I have a goodly heritage.
7 I will bless the LORD, who hath given me counsel: my reins also instruct me in the night seasons.
8 I have set the LORD always before me: because he is at my right hand, I shall not be moved.
9 Therefore my heart is glad, and my glory rejoiceth: my flesh also shall rest in hope.
10 For thou wilt not leave my soul in hell; neither wilt thou suffer thine Holy One to see corruption.
11 Thou wilt shew me the path of life: in thy presence is fulness of joy; at thy right hand there are pleasures for evermore.
1 Молитва Давидова.
Вислухай, Господи, правду мою , послухай благання моє! Почуй молитву мою із уст необлудних!
2 Від Твого лиця нехай вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!
3 Ти випробував моє серце, навістив уночі, перетопив Ти мене, — й не знайшов чогось злого . І роздумував я, щоб лихе з моїх уст не виходило,
4 а в людських ділах, за словом уст Твоїх, я стерігся доріг гнобителя.
5 Зміцняй стопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталися!
6 Я кличу до Тебе, бо відповіси мені, Боже, — нахили Своє ухо до мене, вислухай мову мою,
7 покажи дивну милість Свою, Спасителю тих, хто вдається до Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.
8 Хорони Ти мене, як зіницю Свою , дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене
9 від безбожних, що гублять мене, — смертельні мої вороги оточили мене!
10 Товщем замкнули вони своє серце , уста їхні говорять бундючно.
11 Вороги оточили тепер наші кроки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю…
12 Із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, і як левчук, що сидить в укритті…
13 Устань же, о Господи, — його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,
14 від людей рукою Своєю, Господи, від людей цього світу, що частка їхня в цьому житті, що Ти скарбом Своїм наповняєш їхнє черево! Ситі їхні сини, останок же свій для дітей вони лишать.
15 А я в правді побачу обличчя Твоє, і, збудившись, насичусь Твоєю подобою!