A Psalm of David.
1 Judge me, O LORD; for I have walked in mine integrity: I have trusted also in the LORD; therefore I shall not slide.
2 Examine me, O LORD, and prove me; try my reins and my heart.
3 For thy lovingkindness is before mine eyes: and I have walked in thy truth.
4 I have not sat with vain persons, neither will I go in with dissemblers.
5 I have hated the congregation of evil doers; and will not sit with the wicked.
6 I will wash mine hands in innocency: so will I compass thine altar, O LORD:
7 That I may publish with the voice of thanksgiving, and tell of all thy wondrous works.
8 LORD, I have loved the habitation of thy house, and the place where thine honour dwelleth.
9 Gather not my soul with sinners, nor my life with bloody men:
10 In whose hands is mischief, and their right hand is full of bribes.
11 But as for me, I will walk in mine integrity: redeem me, and be merciful unto me.
12 My foot standeth in an even place: in the congregations will I bless the LORD.
1 Давидів.
Господь моє світло й спасіння моє, — кого буду боятись? Господь — то твердиня мого життя, — кого буду лякатись?
2 Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники та мої вороги, — вони спотикнуться й попадають!..
3 Коли проти мене розложиться табір, то серце моє не злякається, коли проти мене повстане війна, — я надіятись буду на те, — на поміч Його !
4 Одного прошу я від Господа, буду жадати того, — щоб я міг пробувати в Господньому домі по всі дні свого життя, щоб я міг оглядати Господню приємність і в храмі Його пробувати!
5 бо Він заховає мене дня нещастя в Своїй скинії, сховає мене потаємно в Своєму наметі, на скелю мене проведе!
6 А тепер піднесеться моя голова понад ворогами моїми навколо мене, і я в Його скинії буду приносити жертви при відзвуках сурм, і я буду співати та грати Господеві!
7 Почуй, Господи, голос мій, коли кличу, і помилуй мене, і озвися до мене!
8 За Тебе промовило серце моє: “Шукайте Мого лиця!” тому , Господи, буду шукати обличчя Твого:
9 не ховай же від мене обличчя Свого, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, — не кидай мене, і не лишай мене, Боже спасіння мого,
10 бо мій батько та мати моя мене кинули, — та Господь прийме мене!
11 Дорогу Свою покажи мені, Господи, і провадь мене стежкою рівною, ради моїх ворогів!
12 Не видай мене на сваволю моїх ворогів, бо повстали на мене ті свідки облудні та неправдомовці,
13 немовби не вірував я, що в країні життя я побачу Господнє добро!
14 Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!