To the chief Musician, A Psalm of David.
1 Blessed is he that considereth the poor: the LORD will deliver him in time of trouble.
2 The LORD will preserve him, and keep him alive; and he shall be blessed upon the earth: and thou wilt not deliver him unto the will of his enemies.
3 The LORD will strengthen him upon the bed of languishing: thou wilt make all his bed in his sickness.
4 I said, LORD, be merciful unto me: heal my soul; for I have sinned against thee.
5 Mine enemies speak evil of me, When shall he die, and his name perish?
6 And if he come to see me , he speaketh vanity: his heart gathereth iniquity to itself; when he goeth abroad, he telleth it .
7 All that hate me whisper together against me: against me do they devise my hurt.
8 An evil disease, say they , cleaveth fast unto him: and now that he lieth he shall rise up no more.
9 Yea, mine own familiar friend, in whom I trusted, which did eat of my bread, hath lifted up his heel against me.
10 But thou, O LORD, be merciful unto me, and raise me up, that I may requite them.
11 By this I know that thou favourest me, because mine enemy doth not triumph over me.
12 And as for me, thou upholdest me in mine integrity, and settest me before thy face for ever.
13 Blessed be the LORD God of Israel from everlasting, and to everlasting. Amen, and Amen.
КНИГА ДРУГА
ПСАЛОМ 41 (42)
1 Для дириґента хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих.
2 Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,
3 душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?
4 Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: “Де твій Бог?”
5 Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я в многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу…
6 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!
7 Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам’ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц’ар.
8 Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.
9 Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!
10 Повім я до Бога: “Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?”
11 Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: “Де твій Бог?”
12 Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!