To the chief Musician, Al-taschith, Michtam of David.
1 Do ye indeed speak righteousness, O congregation? do ye judge uprightly, O ye sons of men?
2 Yea, in heart ye work wickedness; ye weigh the violence of your hands in the earth.
3 The wicked are estranged from the womb: they go astray as soon as they be born, speaking lies.
4 Their poison is like the poison of a serpent: they are like the deaf adder that stoppeth her ear;
5 Which will not hearken to the voice of charmers, charming never so wisely.
6 Break their teeth, O God, in their mouth: break out the great teeth of the young lions, O LORD.
7 Let them melt away as waters which run continually: when he bendeth his bow to shoot his arrows, let them be as cut in pieces.
8 As a snail which melteth, let every one of them pass away: like the untimely birth of a woman, that they may not see the sun.
9 Before your pots can feel the thorns, he shall take them away as with a whirlwind, both living, and in his wrath.
10 The righteous shall rejoice when he seeth the vengeance: he shall wash his feet in the blood of the wicked.
11 So that a man shall say, Verily there is a reward for the righteous: verily he is a God that judgeth in the earth.
1 Для дириґента хору. На спів: “Не вигуби”. Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім, щоб убити його.
2 Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!
3 Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,
4 бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, — не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!
5 Без моєї провини вони он збігаються та готуються, — устань же назустріч мені та побач!
6 І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, — і не помилуй нікого із зрадників злих! Села .
7 Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,
8 й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує…
9 Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!
10 Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, — бо Бог оборона моя!
11 Мій Бог, — Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!
12 Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, — міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!
13 Гріх їхніх уст — слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!
14 У гніві їх знищ, знищ — і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села .
15 А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.
16 Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.
17 А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!
18 Твердине моя, — до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!