To the chief Musician, Al-taschith, Michtam of David; when Saul sent, and they watched the house to kill him.
1 Deliver me from mine enemies, O my God: defend me from them that rise up against me.
2 Deliver me from the workers of iniquity, and save me from bloody men.
3 For, lo, they lie in wait for my soul: the mighty are gathered against me; not for my transgression, nor for my sin, O LORD.
4 They run and prepare themselves without my fault: awake to help me, and behold.
5 Thou therefore, O LORD God of hosts, the God of Israel, awake to visit all the heathen: be not merciful to any wicked transgressors. Selah.
6 They return at evening: they make a noise like a dog, and go round about the city.
7 Behold, they belch out with their mouth: swords are in their lips: for who, say they , doth hear?
8 But thou, O LORD, shalt laugh at them; thou shalt have all the heathen in derision.
9 Because of his strength will I wait upon thee: for God is my defence.
10 The God of my mercy shall prevent me: God shall let me see my desire upon mine enemies.
11 Slay them not, lest my people forget: scatter them by thy power; and bring them down, O Lord our shield.
12 For the sin of their mouth and the words of their lips let them even be taken in their pride: and for cursing and lying which they speak.
13 Consume them in wrath, consume them , that they may not be: and let them know that God ruleth in Jacob unto the ends of the earth. Selah.
14 And at evening let them return; and let them make a noise like a dog, and go round about the city.
15 Let them wander up and down for meat, and grudge if they be not satisfied.
16 But I will sing of thy power; yea, I will sing aloud of thy mercy in the morning: for thou hast been my defence and refuge in the day of my trouble.
17 Unto thee, O my strength, will I sing: for God is my defence, and the God of my mercy.
1 Для дириґента хору. На спів: “Лілея свідчення”. Золотий псалом Давидів для навчання, 2 коли він підпалив був Арам двох річок і Арам Цови, і коли вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч.
3 Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, — повернися ж до нас!
4 Ти землею затряс, і її розірвав,— уздоров же уламки її, бо вона захиталась!
5 Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином…
6 Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села .
7 Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!
8 У святині Своїй Бог промовив: “Нехай розвеселюсь, — розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!
9 Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем — охорона Моїй голові, Юда — берло Моє.
10 Моав — то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, — вигукуй для Мене із радістю!”
11 Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?
12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже , Боже?
13 Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч — марнота!
14 Ми мужність виявимо в Бозі,— і Він потопче противників наших!