1 And this is the blessing, wherewith Moses the man of God blessed the children of Israel before his death. 2 And he said, The LORD came from Sinai, and rose up from Seir unto them; he shined forth from mount Paran, and he came with ten thousands of saints: from his right hand went a fiery law for them. 3 Yea, he loved the people; all his saints are in thy hand: and they sat down at thy feet; every one shall receive of thy words. 4 Moses commanded us a law, even the inheritance of the congregation of Jacob. 5 And he was king in Jeshurun, when the heads of the people and the tribes of Israel were gathered together.
6 ¶ Let Reuben live, and not die; and let not his men be few.
7 ¶ And this is the blessing of Judah: and he said, Hear, LORD, the voice of Judah, and bring him unto his people: let his hands be sufficient for him; and be thou an help to him from his enemies.
8 ¶ And of Levi he said, Let thy Thummim and thy Urim be with thy holy one, whom thou didst prove at Massah, and with whom thou didst strive at the waters of Meribah; 9 Who said unto his father and to his mother, I have not seen him; neither did he acknowledge his brethren, nor knew his own children: for they have observed thy word, and kept thy covenant. 10 They shall teach Jacob thy judgments, and Israel thy law: they shall put incense before thee, and whole burnt sacrifice upon thine altar. 11 Bless, LORD, his substance, and accept the work of his hands: smite through the loins of them that rise against him, and of them that hate him, that they rise not again.
12 ¶ And of Benjamin he said, The beloved of the LORD shall dwell in safety by him; and the Lord shall cover him all the day long, and he shall dwell between his shoulders.
13 ¶ And of Joseph he said, Blessed of the LORD be his land, for the precious things of heaven, for the dew, and for the deep that coucheth beneath, 14 And for the precious fruits brought forth by the sun, and for the precious things put forth by the moon, 15 And for the chief things of the ancient mountains, and for the precious things of the lasting hills, 16 And for the precious things of the earth and fulness thereof, and for the good will of him that dwelt in the bush: let the blessing come upon the head of Joseph, and upon the top of the head of him that was separated from his brethren. 17 His glory is like the firstling of his bullock, and his horns are like the horns of unicorns: with them he shall push the people together to the ends of the earth: and they are the ten thousands of Ephraim, and they are the thousands of Manasseh.
18 ¶ And of Zebulun he said, Rejoice, Zebulun, in thy going out; and, Issachar, in thy tents. 19 They shall call the people unto the mountain; there they shall offer sacrifices of righteousness: for they shall suck of the abundance of the seas, and of treasures hid in the sand.
20 ¶ And of Gad he said, Blessed be he that enlargeth Gad: he dwelleth as a lion, and teareth the arm with the crown of the head. 21 And he provided the first part for himself, because there, in a portion of the lawgiver, was he seated; and he came with the heads of the people, he executed the justice of the LORD, and his judgments with Israel.
22 ¶ And of Dan he said, Dan is a lion’s whelp: he shall leap from Bashan.
23 ¶ And of Naphtali he said, O Naphtali, satisfied with favour, and full with the blessing of the LORD: possess thou the west and the south.
24 ¶ And of Asher he said, Let Asher be blessed with children; let him be acceptable to his brethren, and let him dip his foot in oil. 25 Thy shoes shall be iron and brass; and as thy days, so shall thy strength be .
26 ¶ There is none like unto the God of Jeshurun, who rideth upon the heaven in thy help, and in his excellency on the sky. 27 The eternal God is thy refuge, and underneath are the everlasting arms: and he shall thrust out the enemy from before thee; and shall say, Destroy them . 28 Israel then shall dwell in safety alone: the fountain of Jacob shall be upon a land of corn and wine; also his heavens shall drop down dew. 29 Happy art thou, O Israel: who is like unto thee, O people saved by the LORD, the shield of thy help, and who is the sword of thy excellency! and thine enemies shall be found liars unto thee; and thou shalt tread upon their high places.
1 Ось благословення, яким Мойсей, Божий чоловік, поблагословив ізраїльських синів перед своєю смертю. 2 Він сказав:
Господь прийшов із Синаю,
явився нам із Сиїру
і поспішив з гори Фаран з десятками тисяч кадесів ,
а по Його правиці з Ним — ангели.
3 Він пожалів Свій народ.
Усі освячені — у Твоїх руках,
вони — під Тобою.
Він прийняв з Його слів
4 закон, який заповів нам Мойсей, —
спадщину для громад Якова.
5 І Він буде володарем в улюбленому народі ,
коли зберуться володарі народів
разом з племенами Ізраїлю.
6 Нехай живе Рувим і не вмирає,
і нехай буде численний своєю кількістю.
7 А ось це — про Юду:
Почуй, Господи, голос Юди
і прийди до його народу.
Нехай його руки вирішують йому суперечки ,
і Ти будь йому помічником від його ворогів.
8 А про Левія сказав:
Дайте Левію його Об’явлення,
і його Правду дайте праведному чоловікові,
якого випробували у Випробовуванні
та якого зганили біля води Суперечки;
9 який говорить батькові та матері: Я тебе не бачив.
Він не впізнав своїх братів
і зрікся своїх синів,
але зберіг Твої слова
й дотримався Твого завіту.
10 Вони пояснюватимуть Твої постанови Якову
і Твій закон — Ізраїлеві;
вони завжди покладатимуть ладан в час Твого гніву
на Твій жертовник.
11 Поблагослови, Господи, його силу
і прийми діла його рук!
Поламай крижі його ворогам, які повстали проти нього ,
і нехай не встануть ті, хто ненавидить його!
12 А про Веніамина сказав:
Господній улюбленець житиме в довір’ї,
Бог отінює його всі дні,
і він спочив у Його обіймах.
13 А про Йосифа сказав:
Його земля — від Господнього благословення, —
від сезонів неба і роси
та від безодень підземних джерел,
14 від посезонних плодів сонячних поворотів
та від поєднань місяців,
15 від вершин стародавніх гір
та від вершин вічних узвиш,
16 від посезонного багатства землі.
Що угодне Тому, Хто з’явився в кущі,
нехай зійде на голову Йосифа
й на тім’я прославленого серед братів.
17 Його краса — мов краса вола-первістка,
його роги — мов роги буйвола:
ними він колотиме народи всі разом аж до краю землі.
Це Ефраїмові десятки тисяч,
це Манасіїні тисячі.
18 А про Завулона сказав:
Радій, Завулоне, у своєму поході,
і ти , Іссахаре, у своїх наметах!
19 Вони вигублять народи, і ви будете прикликати там
і приносити справедливі жертви,
бо тебе годуватиме багатство моря
і торгівля тих, що живуть на узбережжі.
20 А про Ґада сказав:
Благословенний, хто розширює границі Ґада!
Він спочив, наче лев,
розтрощивши рамено і володаря.
21 Він нагледів свій первоплід,
бо там була розділена земля володарів,
зібраних разом з князями народів.
Господь здійснив справедливість
і Свій суд з Ізраїлем.
22 А про Дана сказав:
Дан — це левеня,
що вискакує з Васану.
23 А про Нефталима сказав:
Нефталим — це повнота задоволень;
нехай він буде сповнений благословенням від Господа,
нехай володіє морем та півднем.
24 А про Асира сказав:
Асир — найбільш благословенний серед синів;
нехай він буде приємним для своїх братів,
нехай вмочає свою ногу в олії.
25 Його взуття буде залізо й мідь,
і твоя сила — тривала , як твої дні.
26 Немає такого бога , як Бог улюбленця.
Твій помічник — Той, Хто ходить по небу,
величний по небозводу.
27 Твій захист — захист предвічного Бога,
під силою Його вічних рамен;
Він прожене з-перед твого обличчя ворога,
кажучи: Загинь!
28 Ізраїль житиме безпечно
сам на Якововій землі
з пшеницею та вином,
і небо буде йому захмарене росою.
29 Блаженний ти, Ізраїлю!
Хто подібний до тебе, спасенний Господом народе?
Твій помічник захищатиме тебе щитом,
і меч буде твоєю хвальбою.
Твої вороги оббріхуватимуть тебе,
та ти наступиш їм на шию.