1 And it came to pass at that time, that Judah went down from his brethren, and turned in to a certain Adullamite, whose name was Hirah. 2 And Judah saw there a daughter of a certain Canaanite, whose name was Shuah; and he took her, and went in unto her. 3 And she conceived, and bare a son; and he called his name Er. 4 And she conceived again, and bare a son; and she called his name Onan. 5 And she yet again conceived, and bare a son; and called his name Shelah: and he was at Chezib, when she bare him. 6 And Judah took a wife for Er his firstborn, whose name was Tamar. 7 And Er, Judah’s firstborn, was wicked in the sight of the LORD; and the LORD slew him. 8 And Judah said unto Onan, Go in unto thy brother’s wife, and marry her, and raise up seed to thy brother. 9 And Onan knew that the seed should not be his; and it came to pass, when he went in unto his brother’s wife, that he spilled it on the ground, lest that he should give seed to his brother. 10 And the thing which he did displeased the LORD: wherefore he slew him also. 11 Then said Judah to Tamar his daughter in law, Remain a widow at thy father’s house, till Shelah my son be grown: for he said, Lest peradventure he die also, as his brethren did . And Tamar went and dwelt in her father’s house.
12 ¶ And in process of time the daughter of Shuah Judah’s wife died; and Judah was comforted, and went up unto his sheepshearers to Timnath, he and his friend Hirah the Adullamite. 13 And it was told Tamar, saying, Behold thy father in law goeth up to Timnath to shear his sheep. 14 And she put her widow’s garments off from her, and covered her with a vail, and wrapped herself, and sat in an open place, which is by the way to Timnath; for she saw that Shelah was grown, and she was not given unto him to wife. 15 When Judah saw her, he thought her to be an harlot; because she had covered her face. 16 And he turned unto her by the way, and said, Go to, I pray thee, let me come in unto thee; (for he knew not that she was his daughter in law.) And she said, What wilt thou give me, that thou mayest come in unto me? 17 And he said, I will send thee a kid from the flock. And she said, Wilt thou give me a pledge, till thou send it ? 18 And he said, What pledge shall I give thee? And she said, Thy signet, and thy bracelets, and thy staff that is in thine hand. And he gave it her, and came in unto her, and she conceived by him. 19 And she arose, and went away, and laid by her vail from her, and put on the garments of her widowhood. 20 And Judah sent the kid by the hand of his friend the Adullamite, to receive his pledge from the woman’s hand: but he found her not. 21 Then he asked the men of that place, saying, Where is the harlot, that was openly by the way side? And they said, There was no harlot in this place . 22 And he returned to Judah, and said, I cannot find her; and also the men of the place said, that there was no harlot in this place . 23 And Judah said, Let her take it to her, lest we be shamed: behold, I sent this kid, and thou hast not found her.
24 ¶ And it came to pass about three months after, that it was told Judah, saying, Tamar thy daughter in law hath played the harlot; and also, behold, she is with child by whoredom. And Judah said, Bring her forth, and let her be burnt. 25 When she was brought forth, she sent to her father in law, saying, By the man, whose these are, am I with child: and she said, Discern, I pray thee, whose are these, the signet, and bracelets, and staff. 26 And Judah acknowledged them , and said, She hath been more righteous than I; because that I gave her not to Shelah my son. And he knew her again no more.
27 ¶ And it came to pass in the time of her travail, that, behold, twins were in her womb. 28 And it came to pass, when she travailed, that the one put out his hand: and the midwife took and bound upon his hand a scarlet thread, saying, This came out first. 29 And it came to pass, as he drew back his hand, that, behold, his brother came out: and she said, How hast thou broken forth? this breach be upon thee: therefore his name was called Pharez. 30 And afterward came out his brother, that had the scarlet thread upon his hand: and his name was called Zarah.
1 Сталося ж, що тієї пори пішов Юда від своїх братів і прибув до одного чоловіка, одоламітця, ім’я якому — Ірас. 2 І побачив там Юда дочку чоловіка-ханаанця, ім’я якої Сава. І взяв її, і ввійшов до неї. 3 Вона завагітніла й народила сина, і дала йому ім’я Ір. 4 І знову завагітніла, і народила сина, і назвала його Авнаном. 5 Згодом ще народила сина і дала йому ім’я — Силом. Вона ж перебувала в Хасві, коли їх народжувала. 6 І взяв Юда дружину для Іра, свого первенця, ім’я якої Тамара. 7 Та Ір, Юдин первенець, був лихий перед Господом, — і Бог його вбив. 8 Тож Юда сказав Авнанові: Увійди до дружини свого померлого брата і одружися з нею, — подбай, щоб у твого брата були нащадки. 9 Та Авнан зрозумів, що нащадки будуть не його. І сталося, коли він сходився з дружиною свого брата, то випускав сім’я на землю, щоб не дати нащадка своєму братові. 10 І перед Богом поганим було, що таке той вчинив, — і Він убив і цього. 11 Тож Юда сказав своїй невістці Тамарі: Залишайся вдовою в домі свого батька, поки не підросте мій син Силом! — бо сказав: Щоби часом не помер і цей, як і його брати. Відійшла Тамара і оселилася в домі свого батька.
12 Сповнилися дні — і померла Сава, Юдина дружина. І коли утішився, пішов Юда — сам та його пастух Ірас, одоламітець, — в Тамну, до тих, які стригли його овець. 13 І сповістили його невістці Тамарі, кажучи: Ось твій тесть іде в Тамну стригти своїх овець. 14 І скинувши із себе одяг удови, вона накинула намітку, прикрасилася і сіла біля брами Енана, що по дорозі до Тамни, оскільки знала, що Силом виріс, та він не віддав йому її за дружину. 15 А Юда, побачивши її, подумав, що вона повія, бо вона накрила своє обличчя, і він не впізнав її. 16 Він завернув до неї з дороги і сказав їй: Дозволь мені ввійти до тебе, — оскільки не впізнав, що це його невістка. А вона сказала: Що мені даси, як увійдеш до мене? 17 Він же відповів: Я пришлю тобі зі стада козеня. Вона ж сказала: На умові, що даси заставу, доки не пришлеш. 18 Він же сказав: Яку дати тобі заставу? Вона ж відповіла: Твій перстень, ланцюжок з печаткою і посох, що у твоїй руці. Він дав їй і ввійшов до неї, і та завагітніла від нього. 19 І, вставши, вона відійшла, скинула із себе намітку і зодяглася в одяг свого вдівства.
20 А Юда, щоб забрати заставу в жінки, послав козеня через свого пастуха-одоламійця, однак той не знайшов її. 21 Тож запитав чоловіків, які з тої місцевості: Де та повія, котра була в Енані при дорозі? Вони відповіли: Не було тут повії! 22 Тож він повернувся до Юди і сказав: Не знайшов я її , і чоловіки на місці кажуть, що там немає повії. 23 А Юда сказав: Нехай має те, але щоби часом нас не висміяли. Я ж послав це козеня, та ти її не знайшов.
24 Сталося ж, що через три місяці Юді сповістили, стверджуючи: Упала в блуд твоя невістка Тамара й ось завагітніла через розпусту. А Юда сказав: Виведіть її — і нехай буде спалена. 25 Коли ж її вели, вона послала до свого тестя, кажучи: Я завагітніла від чоловіка, кому належить оце. Упізнавай, — сказала вона, — чий це перстень, ланцюжок з печаткою і цей посох! 26 Юда впізнав і сказав: Тамара виявилася праведнішою за мене, оскільки я не дав її моєму синові Силомові. Та вже більше не сходився з нею.
27 Сталося ж, коли почалися пологи, виявилося, що в її лоні були близнята. 28 І сталося, що під час її родів один з них висунув руку. Тож повитуха взяла, та й пов’язала на його ручку червону нитку, кажучи: Цей вийде першим. 29 Та коли втягнув ручку назад, то відразу ж вийшов його брат. А вона сказала: Як же ти прорвав перепону? І вона дала йому ім’я — Фарес . 30 І після цього вийшов його брат, який мав на своїй руці червону нитку. І вона дала йому ім’я — Зара .