1 And it came to pass the same year, in the beginning of the reign of Zedekiah king of Judah, in the fourth year, and in the fifth month, that Hananiah the son of Azur the prophet, which was of Gibeon, spake unto me in the house of the LORD, in the presence of the priests and of all the people, saying, 2 Thus speaketh the LORD of hosts, the God of Israel, saying, I have broken the yoke of the king of Babylon. 3 Within two full years will I bring again into this place all the vessels of the LORD’s house, that Nebuchadnezzar king of Babylon took away from this place, and carried them to Babylon: 4 And I will bring again to this place Jeconiah the son of Jehoiakim king of Judah, with all the captives of Judah, that went into Babylon, saith the LORD: for I will break the yoke of the king of Babylon.
5 ¶ Then the prophet Jeremiah said unto the prophet Hananiah in the presence of the priests, and in the presence of all the people that stood in the house of the LORD, 6 Even the prophet Jeremiah said, Amen: the LORD do so: the LORD perform thy words which thou hast prophesied, to bring again the vessels of the LORD’s house, and all that is carried away captive, from Babylon into this place. 7 Nevertheless hear thou now this word that I speak in thine ears, and in the ears of all the people; 8 The prophets that have been before me and before thee of old prophesied both against many countries, and against great kingdoms, of war, and of evil, and of pestilence. 9 The prophet which prophesieth of peace, when the word of the prophet shall come to pass, then shall the prophet be known, that the LORD hath truly sent him.
10 ¶ Then Hananiah the prophet took the yoke from off the prophet Jeremiah’s neck, and brake it. 11 And Hananiah spake in the presence of all the people, saying, Thus saith the LORD; Even so will I break the yoke of Nebuchadnezzar king of Babylon from the neck of all nations within the space of two full years. And the prophet Jeremiah went his way.
12 ¶ Then the word of the LORD came unto Jeremiah the prophet , after that Hananiah the prophet had broken the yoke from off the neck of the prophet Jeremiah, saying, 13 Go and tell Hananiah, saying, Thus saith the LORD; Thou hast broken the yokes of wood; but thou shalt make for them yokes of iron. 14 For thus saith the LORD of hosts, the God of Israel; I have put a yoke of iron upon the neck of all these nations, that they may serve Nebuchadnezzar king of Babylon; and they shall serve him: and I have given him the beasts of the field also.
15 ¶ Then said the prophet Jeremiah unto Hananiah the prophet, Hear now, Hananiah; The LORD hath not sent thee; but thou makest this people to trust in a lie. 16 Therefore thus saith the LORD; Behold, I will cast thee from off the face of the earth: this year thou shalt die, because thou hast taught rebellion against the LORD. 17 So Hananiah the prophet died the same year in the seventh month.
1 Так говорить Господь: Ось Я піднімаю проти Вавилону і проти поселених халдеїв пекучий нищівний вітер. 2 І пошлю проти Вавилону жорстоких людей, і вони його зневажать, і вигублять його землю. Горе проти Вавилону довкола в дні його зла. 3 Нехай лучник натягає свій лук, і нехай накладе зброю той, у кого є в нього, не щадіть його молодих і вигубіть усю його силу, 4 і впадуть у нього ранені в землі халдеїв, і прошиті ззовні. 5 Тому що Ізраїль і Юда не став вдовою від їхнього Бога, від Господа Вседержителя, тоді як їхня земля сповнилася неправедності від святих Ізраїля.
6 Втікайте з-посеред Вавилону і рятуйте кожний свою душу, і не будьте відкинені в її неправедності, бо час його помсти є від Господа, Він дає йому відплату. 7 Вавилон — золота чаша в руці Господа, що п’яною робить усю землю. Від його вина напилися народи, через це захиталися. 8 І раптово впав Вавилон і став руїнами. Оплакуйте його, візьміть мазь для його ураження, чи якось вилікується!
9 Ми лікували Вавилон, а він не вилікувався. Ми його залишили і відійшли — кожний у свою землю, бо наблизився до неба його суд, піднявся аж до зірок. 10 Господь виніс Свій вирок. Ходімо і сповістимо в Сіоні діла нашого Господа Бога! 11 Приготуйте стріли, наповніть сагайдаки. Господь підняв дух царя мідійців, бо Його гнів проти Вавилону, щоби його вигубити, бо помста Господня, помста за Його храм. 12 На стінах Вавилону підніміть знак, поставте сагайдаки, підніміть сторожу, приготуйте зброю, бо Господь взяв у руки і зробить те, що сказав проти тих, що живуть у Вавилоні, 13 хто живе на великих водах і на багатстві своїх скарбів. По правді твій кінець приходить у твій поділ. 14 Адже Господь поклявся Своєю рукою: Бо Я наповню тебе людьми, наче сараною, і закричать проти тебе ті, що приходять. 15 Той, Хто творить землю Своєю силою, облаштовує Всесвіт Своєю мудрістю, Своїм розумом простягнув небо, 16 голосом поставив шум води в небі й навів хмари з кінця землі, зробив блискавки на дощ і вивів світло зі Своїх скарбниць.
17 Кожна людина стала нерозумною від розуму, кожний золотар засоромився від своїх різьб, бо несправжніх вилили божків , немає в них духу. 18 Безумним є, діла глуму, у час їхніх відвідин вони загинуть. 19 Не така частка Якова, бо Той, Хто створив усе, Він є його спадком, Господь Йому Ім’я.
20 Ти Мені розкидаєш воєнну зброю, а Я розкину в тобі народи і вигублю царів з-поміж тебе, 21 і розкину в тобі коня та його вершника, і розсію в тобі колісниці та їхніх вершників, 22 і розсію в тобі молодого і дівчину, і розсію в тобі мужа і жінку, 23 і розсію в тобі пастиря і його стадо, і розсію в тобі рільника та його рільництво, і розсію в тобі володарів і вождів. 24 І віддам Вавилонові та всім поселеним халдеям усі їхні злодіяння, які вони вчинили проти Сіону перед вашими очима, — говорить Господь. 25 Ось Я проти тебе, знищена горо, що нищила всю землю! І простягну Свою руку проти тебе, і скину тебе з каменя, і дам тебе, як спалену гору, 26 і не візьмуть з тебе каменя на кут чи камінь на основу, адже будеш на знищення навіки, — говорить Господь.
27 Підніміть знак на землі, затрубіть трубою в народах, освятіть проти нього народи, закличте проти нього від Мене царства Арарет і Асханазів, поставте проти нього воєнні машини, підніміть проти нього коня, як сарана безліччю. 28 Освятіть проти нього народи, царя мідійців і царів усієї землі, його володарів і всіх його вождів.
29 Затряслася земля, охоплена болями вона, тому що Господній задум постав проти Вавилону, щоб покласти вавилонську землю на знищення і її не заселити. 30 Вавилонський вояк перестав воювати, сидітимуть вони там в облозі, їхня сила зранена, вони стали, наче жінки, його поселення спалені, його засуви розбиті. 31 Наздоганяючий назустріч доганяючому буде гнатися, і вісник — назустріч вісникові, щоб сповістити цареві Вавилону, що його місто забране. 32 При кінці його проходів вони були захоплені, і їхні складові частини спалені вогнем, і його мужі-вояки виходять. 33 Тому що так говорить Господь: Доми царя Вавилону будуть змолочені, як тік у пору. Ще трохи, і прийдуть його жнива!
34 Він мене пожер, мене розділив, мене — легкий посуд — захопив Навуходоносор, цар Вавилону, поглинув мене, як дракон, наповнив своє черево моєю їжею. 35 Мене вигнали. Мої біди і мої труднощі — на Вавилоні, — скаже той, хто живе в Сіоні, — і моя кров — на поселених халдеїв, — скаже Єрусалим.
36 Через це так говорить Господь: Ось Я судитиму твого ворога і відімщу твоєю помстою, і спустошу його море, і висушу його джерело, 37 і Вавилон буде на знищення, і не буде поселений. 38 Разом устали, як леви, і як левенята левів. 39 В їхній гарячці Я дам їм напій і впою їх, щоб заснули і спали вічним сном, і не встали, — говорить Господь. 40 Зведу їх, як ягнят на заріз і як баранів з козенятами. 41 Як зловилася і схоплена була похвала всієї землі? Як став Вавилон на знищення в народах. 42 Прийшло море на Вавилон у шумі своїх хвиль, і він був покритий. 43 Його міста стали безводною і непрохідною землею, у ній ніхто не поселиться, і в ній не осяде людський син. 44 І помщуся на Вавилоні, і виведу те, що він пожер, з його уст, і більше до нього не зберуться народи. 49 І у Вавилоні впадуть ранені всієї землі.
50 Спасенні з землі, виходьте, не стійте! Ви, що далеко, згадайте Господа, і нехай Єрусалим прийде на ваше серце. 51 Ми засоромилися, бо ми почули нашу зневагу, беззаконня покрило наше обличчя, чужинець увійшов до наших святощів, до дому Господа. 52 Ось через це приходять дні, — говорить Господь, — і помщуся на його бовванах, і ранені впадуть по всій його землі. 53 Бо якщо Вавилон підніметься, як небо, і якщо скріпиться висота його сили, то від Мене прийдуть ті, що його вигублюють, — говорить Господь.
54 Голос крику у Вавилоні й велике побиття в землі халдеїв, 55 бо Господь знищив Вавилон і вигубив з-поміж нього великий голос, що шумить, як великі води, Він дав на вигублення його голос. 56 Адже на Вавилон прийшло нещастя, схоплені його бійці, їхній лук переляканий, бо Бог їм відплачує, Господь справді відплачує йому. 57 І Він оп’яняючим напоєм напоїть їхніх володарів, їхніх мудрих і їхніх вождів, — говорить Цар, Господь Вседержитель Ім’я йому! 58 Так говорить Господь: Мур Вавилону, що був поширений, таки буде зруйнований , і його високі брами будуть спалені, і народи не трудитимуться надаремно, і народи ослабнуть у владі.
59 Слово, яке Господь заповів пророкові Єремії сказати Сареєві, синові Нирія, синові Маасея, коли він ішов від Седекії, царя Юди, до Вавилону в четвертому році його царства; Сарея ж був володарем над дарами. 60 І Єремія записав усе зло, яке прийде на Вавилон, в одну книгу, усі ці записані слова про Вавилон. 61 І сказав Єремія Сареєві: Коли прийдеш до Вавилону, і побачиш, і прочитаєш усі ці слова, 62 то скажеш: Господи, Господи, Ти виказав проти цього місця, щоби його знищити і щоб не було в ньому тих, що живуть, від людини аж до худоби, бо знищення буде навіки. 63 І буде, коли перестанеш читати цю книгу, то прив’яжеш до неї камінь і кинеш її на середину Євфрату, 64 і скажеш: Так потоне Вавилон і не встане через присутність халдеїв , яких Я на нього наводжу!