1 Moreover the LORD answered Job, and said, 2 Shall he that contendeth with the Almighty instruct him ? he that reproveth God, let him answer it.
3 ¶ Then Job answered the LORD, and said, 4 Behold, I am vile; what shall I answer thee? I will lay mine hand upon my mouth. 5 Once have I spoken; but I will not answer: yea, twice; but I will proceed no further.
6 ¶ Then answered the LORD unto Job out of the whirlwind, and said, 7 Gird up thy loins now like a man: I will demand of thee, and declare thou unto me. 8 Wilt thou also disannul my judgment? wilt thou condemn me, that thou mayest be righteous? 9 Hast thou an arm like God? or canst thou thunder with a voice like him? 10 Deck thyself now with majesty and excellency; and array thyself with glory and beauty. 11 Cast abroad the rage of thy wrath: and behold every one that is proud, and abase him. 12 Look on every one that is proud, and bring him low; and tread down the wicked in their place. 13 Hide them in the dust together; and bind their faces in secret. 14 Then will I also confess unto thee that thine own right hand can save thee.
15 ¶ Behold now behemoth, which I made with thee; he eateth grass as an ox. 16 Lo now, his strength is in his loins, and his force is in the navel of his belly. 17 He moveth his tail like a cedar: the sinews of his stones are wrapped together. 18 His bones are as strong pieces of brass; his bones are like bars of iron. 19 He is the chief of the ways of God: he that made him can make his sword to approach unto him . 20 Surely the mountains bring him forth food, where all the beasts of the field play. 21 He lieth under the shady trees, in the covert of the reed, and fens. 22 The shady trees cover him with their shadow; the willows of the brook compass him about. 23 Behold, he drinketh up a river, and hasteth not: he trusteth that he can draw up Jordan into his mouth. 24 He taketh it with his eyes: his nose pierceth through snares.
1 І Господь Бог у відповідь Йову сказав: 2 Чи буде хтось ухилятися від суду Всесильного, хіба ж той, хто звинувачує Бога, не буде відповідати за це? 3 Підхопивши, Йов каже Господу: 4 Як то ще я суджуся, будучи настановлений, і оскаржую Господа, слухаючи це, будучи нічим? Яку ж відповідь я на це дам? Я покладу руку на мої уста. 5 Я раз заговорив, а вдруге не продовжуватиму! 6 А далі Господь, підхопивши, сказав Йовові з хмари: 7 Ні, але підв’яжи, як муж, твої стегна, якщо заговорив, а Я запитаю тебе, ти ж Мені відповіси. 8 Не відкидай Мого суду. Чи тобі здається, що Я з тобою повівся інакше, ніж щоб ти виявився праведним? 9 Хіба твоя рука є такою , як Господня, чи голос, як Його громовиця? 10 Візьми ж висоту і силу, зодягнися в славу і честь. 11 Пошли ангелів з гнівом і впокори кожного зарозумілого, 12 знищ гордовитого, а безбожного відразу вигуби, 13 сховай же ззовні в землі разом, а їхні обличчя наповни безчестям! 14 Бо тоді визнаю, що твоя правиця спроможна спасти. 15 Але гляди на звірів, які в тебе. Вони їдять траву, подібно до волів. 16 Ось сила його в стегнах, а міць — у пупку живота. 17 Він поставив хвіст, наче кипарис, а його сухожилля сплетене. 18 Його ребра — мідні ребра, а його хребет — з литого заліза. 19 Це є початок Господнього творіння, воно зроблене, щоби було висміяне Його ангелами. 20 Пішовши на скелясту гору, зробив радість чотириногим у Тартарі . 21 Він спить під усіляким деревом при папірусі, тростині і траві. 22 Його отінюють великі дерева з гілками і гілки верби. 23 Якщо буде повінь, він не відчує, він вірить, що Йордан потече йому в уста. 24 Чи на очах у нього хтось його візьме, як схоплений буде в пастку, чи проколють ніздрю? 25 Чи поведеш змія вудкою, чи вкладеш кільце в його ніздрю? 26 Чи вкладеш кільце в його ніздрі, і чи шилом проколеш його губу? 27 Чи вимовить до тебе лагідно прохання про допомогу? 28 Чи складе з тобою домовленість, і чи візьмеш його за вічного раба? 29 Чи гратимешся з ним, наче з птахом, чи прив’яжеш його, наче горобця для дитини? 30 Чи годуються ним народи, чи ділять його роди фінікійців? 31 А все, що пливе, зібравшись, не принесуть одну шкіру його хвоста і в кораблях рибалок його голову. 32 А ти покладеш на нього руку, згадавши про боротьбу, що була в його тілі, і хай більше не буде.