To the chief Musician, A Psalm of David.
1 How long wilt thou forget me, O LORD? for ever? how long wilt thou hide thy face from me?
2 How long shall I take counsel in my soul, having sorrow in my heart daily? how long shall mine enemy be exalted over me?
3 Consider and hear me, O LORD my God: lighten mine eyes, lest I sleep the sleep of death;
4 Lest mine enemy say, I have prevailed against him; and those that trouble me rejoice when I am moved.
5 But I have trusted in thy mercy; my heart shall rejoice in thy salvation.
6 I will sing unto the LORD, because he hath dealt bountifully with me.
1 На закінчення. Псалом Давида. Безумний у своєму серці сказав: Нема Бога! Вони піддалися розтлінню і стали огидними у своїх діяннях; нема того, хто би чинив добро, — навіть одного нема.
2 Господь поглянув із неба на людських синів, щоби побачити, чи є хтось здатний розуміти або такий, що шукає Бога.
3 Усі збилися з дороги, усі стали непридатними; нема такого, хто робив би добро, нема ні одного. [Їхня гортань — гріб відкритий; своїми язиками кажуть неправду. Отрута зміїна — під їхніми язиками; їхні уста повні прокляття і гіркоти. Їхні ноги швидкі, щоби проливати кров. На їхніх дорогах — руїни й нещастя; шлях миру їм невідомий. Немає Божого страху перед їхніми очима].
4 Невже не схаменуться всі ті, хто чинить беззаконня? Ті, які поглинають мій народ, як хліб, але до Господа не закликали?
5 Там, де страху не було, вони жахнулися від страху, адже Бог — із праведним родом.
6 Ви зганьбили раду убогого, однак Господь є його надією.
7 Хто принесе Ізраїлеві спасіння із Сіону? Коли Господь поверне полонених зі Свого народу, нехай зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.