A Psalm of David.
1 Hear my prayer, O LORD, give ear to my supplications: in thy faithfulness answer me, and in thy righteousness.
2 And enter not into judgment with thy servant: for in thy sight shall no man living be justified.
3 For the enemy hath persecuted my soul; he hath smitten my life down to the ground; he hath made me to dwell in darkness, as those that have been long dead.
4 Therefore is my spirit overwhelmed within me; my heart within me is desolate.
5 I remember the days of old; I meditate on all thy works; I muse on the work of thy hands.
6 I stretch forth my hands unto thee: my soul thirsteth after thee, as a thirsty land. Selah.
7 Hear me speedily, O LORD: my spirit faileth: hide not thy face from me, lest I be like unto them that go down into the pit.
8 Cause me to hear thy lovingkindness in the morning; for in thee do I trust: cause me to know the way wherein I should walk; for I lift up my soul unto thee.
9 Deliver me, O LORD, from mine enemies: I flee unto thee to hide me.
10 Teach me to do thy will; for thou art my God: thy spirit is good; lead me into the land of uprightness.
11 Quicken me, O LORD, for thy name’s sake: for thy righteousness’ sake bring my soul out of trouble.
12 And of thy mercy cut off mine enemies, and destroy all them that afflict my soul: for I am thy servant.
1 Давид — про Голіафа. Благословенний Господь, Бог мій, Який вишколює мої руки до бою, а мої пальці — до війни.
2 Він — моя милість, моя охорона, мій помічник, мій визволитель і мій захисник. На Нього я покладаю надію, Він підпорядковує мені мій народ.
3 Господи, хто така людина, що Ти об’явився їй, і людський син, що поважаєш його?
4 Людина схожа до марноти, — її дні проминають, як тінь.
5 Господи, нахили Своє небо, зійди, доторкнися до гір — і задимляться.
6 Блисни блискавицею — і розпорошиш їх, пошли Свої стріли — і затрясеш ними.
7 Пошли Свою руку з висоти, визволи мене, врятуй мене від великих бід, від руки чужих синів,
8 уста яких говорили марне, а їхня правиця — це правиця неправди.
9 Боже, заспіваю Тобі пісню нову, на десятиструнному псалтирі заграю Тобі,
10 що даєш царям порятунок, спасаєш Давида, Свого раба, від згубного меча.
11 Визволи мене і спаси мене з рук синів чужинців, уста яких промовляли марне, а їхня правиця — це правиця неправди.
12 Їхні сини, як нові саджанці, посаджені в їхній молодості, а дочки їхні — гарні, подібні до храму.
13 Їхні покої заповнені, вони видають найрізноманітніше; їхні вівці дуже плодючі, вони плодяться у своїх дворах;
14 їхні воли ситі, нема поваленої огорожі, нема переходу, ні крику на їхніх площах.
15 Блаженним названо народ, якому так ведеться. Блаженний народ, в якого Господь — його Бог.