Michtam of David.
1 Preserve me, O God: for in thee do I put my trust.
2 O my soul , thou hast said unto the LORD, Thou art my Lord: my goodness extendeth not to thee;
3 But to the saints that are in the earth, and to the excellent, in whom is all my delight.
4 Their sorrows shall be multiplied that hasten after another god: their drink offerings of blood will I not offer, nor take up their names into my lips.
5 The LORD is the portion of mine inheritance and of my cup: thou maintainest my lot.
6 The lines are fallen unto me in pleasant places; yea, I have a goodly heritage.
7 I will bless the LORD, who hath given me counsel: my reins also instruct me in the night seasons.

8 I have set the LORD always before me: because he is at my right hand, I shall not be moved.
9 Therefore my heart is glad, and my glory rejoiceth: my flesh also shall rest in hope.
10 For thou wilt not leave my soul in hell; neither wilt thou suffer thine Holy One to see corruption.
11 Thou wilt shew me the path of life: in thy presence is fulness of joy; at thy right hand there are pleasures for evermore.
1 Молитва Давида. Господи, вислухай мою правду, зверни увагу на моє благання, прийми мою молитву з уст нелукавих.
2 Нехай вийде присуд для мене від Твого обличчя, нехай мої очі побачать праведність.
3 Ти випробував моє серце, навідав уночі. Ти випробував мене вогнем — і в мені не знайдено неправди.
4 Хай мої уста не розголошують людських справ, а я, задля слів Твоїх уст, уникав крутих доріг.
5 Спрямуй мої стопи на Свої стежки, щоб мої ноги не похитнулися.
6 Я закликав, бо Ти, Боже, мене вислухав. Прихили до мене Своє вухо і почуй мої слова.
7 Ти, Який спасаєш тих, котрі надіються на Тебе, від тих, які чинять опір Твоїй правиці, пошли Свою дивовижну милість.
8 Охороняй мене, як зіницю ока. Ти збережеш мене під прикриттям Своїх крил
9 від обличчя безбожних, що завдають мені страждань. Мої вороги посягають на мою душу.
10 Вони позамикали свій жир, і їхні уста пихато заговорили.
11 Мене відкидають, тепер мене оточили, стежать своїми очима, щоби повалити мене на землю.
12 Схопили мене, наче лев, який чатує на здобич, як левеня, що проживає в лігвищі.
13 Устань, Господи, випереди їх, аби вони спіткнулися, спаси від безбожних мою душу, Твій меч — від ворогів Твоєї руки.
14 Господи, вкороти їхнє недовгочасне проживання на землі. Твоїми прихованими дарами наповнилося їхнє нутро; вони задоволені синами і решту залишили своїм дітям.
15 А я в праведності з’явлюся перед Твоїм обличчям, буду насиченим, коли з’явиться Твоя слава.