A Psalm and Song at the dedication of the house of David.
1 I will extol thee, O LORD; for thou hast lifted me up, and hast not made my foes to rejoice over me.
2 O LORD my God, I cried unto thee, and thou hast healed me.
3 O LORD, thou hast brought up my soul from the grave: thou hast kept me alive, that I should not go down to the pit.
4 Sing unto the LORD, O ye saints of his, and give thanks at the remembrance of his holiness.
5 For his anger endureth but a moment; in his favour is life: weeping may endure for a night, but joy cometh in the morning.
6 And in my prosperity I said, I shall never be moved.
7 LORD, by thy favour thou hast made my mountain to stand strong: thou didst hide thy face, and I was troubled.
8 I cried to thee, O LORD; and unto the LORD I made supplication.
9 What profit is there in my blood, when I go down to the pit? Shall the dust praise thee? shall it declare thy truth?
10 Hear, O LORD, and have mercy upon me: LORD, be thou my helper.
11 Thou hast turned for me my mourning into dancing: thou hast put off my sackcloth, and girded me with gladness;
12 To the end that my glory may sing praise to thee, and not be silent. O LORD my God, I will give thanks unto thee for ever.
1 На закінчення. Псалом Давида. Захоплення.
2 Господи, я покладаю надію на Тебе, тож хай не буду засоромлений навіки. Спаси мене у Своїй праведності й визволи мене.
3 Прихили до мене Своє вухо, поспіши спасти мене. Будь для мене Богом-оборонцем, місцем притулку, щоби спасти мене.
4 Бо Ти — моя сила і моє пристановище, тож задля Свого Імені Ти поведеш мене й опікуватимешся мною.
5 Ти виведеш мене із цієї пастки, яку мені наставили, бо Ти є моїм захисником.
6 У Твої руки передам свій дух. Ти викупив мене, Господи, Боже правди.
7 Ти незлюбив тих, які даремно плекають марноту. Я ж надію покладаю на Господа.
8 Я буду радіти й веселитися Твоєю милістю, бо Ти побачив моє приниження і визволив із недолі душу мою;
9 Ти не замкнув мене в руках ворога, а поставив мої ноги на просторому місці.
10 Помилуй мене, Господи, бо страждаю. Стривожилися з журби мої очі, моя душа і нутро моє.
11 Моє життя проминуло в стражданнях, а мої роки — у стогонах. У біді пропала моя сила, а мої кості стали дрижати.
12 Для всіх моїх ворогів я став посміховищем, особливо для моїх сусідів, і страховищем для моїх знайомих: вони, коли бачили мене надворі, втікали від мене геть.
13 Мене забули, наче померлого, викинули із серця; я став, як розбитий глечик,
14 бо я чув наклепи багатьох, які живуть навколо. Коли вони зібралися разом проти мене, зробили змову, щоб узяти мою душу.
15 Я ж на Тебе, Господи, покладаю надію. Я сказав: Ти — Бог мій.
16 У Твоїх руках моя доля. Спаси мене від руки моїх ворогів, від моїх гонителів.
17 Засяй світлом Свого обличчя на Твого раба, спаси мене у Своєму милосерді.
18 Господи, хай не буду я засоромлений, адже я волав до Тебе. А безбожні хай засоромляться — хай будуть зведені в ад.
19 Хай заніміють обманливі уста, які в погорді й зневазі говорять проти праведного беззаконне.
20 Яка безмірно велика Твоя доброта, Господи, котру Ти заховав для тих, які Тебе бояться, котру Ти перед людськими синами виявив тим, хто на Тебе надіється!
21 Ти будеш оберігати їх у потаємному місці Своєї присутності від людської гризні, Ти захистиш їх у наметі від нарікань язиків.
22 Благословенний Господь, бо виявив до мене Свою дивовижну милість в оточеному місті.
23 Тож у своєму подиві я сказав: Я вже відкинений від присутності Твоїх очей, але Ти прислухався до голосу мого благання, коли я закликав до Тебе.
24 Любіть Господа, усі Його праведні, бо Господь шукає правду, а пихатим віддає з надлишком.
25 Тож усі ви, які надієтеся на Господа, будьте мужні, і нехай загартовується ваше серце!