A Psalm of David, Maschil.
1 Blessed is he whose transgression is forgiven, whose sin is covered.
2 Blessed is the man unto whom the LORD imputeth not iniquity, and in whose spirit there is no guile.
3 When I kept silence, my bones waxed old through my roaring all the day long.
4 For day and night thy hand was heavy upon me: my moisture is turned into the drought of summer. Selah.
5 I acknowledged my sin unto thee, and mine iniquity have I not hid. I said, I will confess my transgressions unto the LORD; and thou forgavest the iniquity of my sin. Selah.
6 For this shall every one that is godly pray unto thee in a time when thou mayest be found: surely in the floods of great waters they shall not come nigh unto him.
7 Thou art my hiding place; thou shalt preserve me from trouble; thou shalt compass me about with songs of deliverance. Selah.
8 I will instruct thee and teach thee in the way which thou shalt go: I will guide thee with mine eye.
9 Be ye not as the horse, or as the mule, which have no understanding: whose mouth must be held in with bit and bridle, lest they come near unto thee.
10 Many sorrows shall be to the wicked: but he that trusteth in the LORD, mercy shall compass him about.
11 Be glad in the LORD, and rejoice, ye righteous: and shout for joy, all ye that are upright in heart.
1 Псалом Давида. Радійте в Господі, праведні, бо праведним личить хвала.
2 Прославляйте Господа на гуслах, співайте Йому в супроводі десятиструнного інструмента.
3 Співайте Йому нову пісню, співайте гарно, з радісними окликами.
4 Бо Господнє слово праведне, і всі Його діла вірні.
5 Він любить милосердя і справедливість, Господньою милістю наповнена земля.
6 Господнім словом непорушно встановлені небеса і подихом Його уст — уся їхня сила.
7 Він збирає води морські, ніби в бурдюк, і безодню складає в сховища.
8 Нехай уся земля боїться Господа, хай дрижать перед Ним усі, хто заселяє світ.
9 Адже Він сказав — і сталося, Він звелів — і було створене.
10 Господь руйнує наміри людей, відкидає задуми народів і відкидає наміри володарів.
11 А Господня постанова залишається навіки; задуми Його серця — з роду в рід.
12 Блаженний народ, для якого Господь є Його Богом, — народ, якого Він обрав собі в спадщину.
13 Господь поглянув з неба і побачив усіх людських синів.
14 Зі Своєї приготованої оселі Він глядить на всіх жителів землі.
15 Той, Хто створив їхні серця, — кожному зокрема, — знає всі їхні діла.
16 Царя не захистить велике військо, і велетня не спасе його могутня сила.
17 Кінь ненадійний для спасіння, — його велика сила не спасе.
18 Адже очі Господні на тих, які бояться Його, котрі покладають надію на Його милосердя,
19 щоби спасти їхні душі від смерті, прогодувати їх під час голоду.
20 Наша душа очікує Господа, бо Він — наш помічник і оборонець, —
21 в Ньому розвеселиться наше серце, і на Його святе Ім’я ми надіємося.
22 Господи, Твоє милосердя нехай буде на нас, оскільки ми на Тебе покладаємо надію.