To the chief Musician upon Mahalath, Maschil, A Psalm of David.
1 The fool hath said in his heart, There is no God. Corrupt are they, and have done abominable iniquity: there is none that doeth good.
2 God looked down from heaven upon the children of men, to see if there were any that did understand, that did seek God.
3 Every one of them is gone back: they are altogether become filthy; there is none that doeth good, no, not one.
4 Have the workers of iniquity no knowledge? who eat up my people as they eat bread: they have not called upon God.
5 There were they in great fear, where no fear was: for God hath scattered the bones of him that encampeth against thee: thou hast put them to shame, because God hath despised them.
6 Oh that the salvation of Israel were come out of Zion! When God bringeth back the captivity of his people, Jacob shall rejoice, and Israel shall be glad.
1 На закінчення, зі співом. Повчання Давида,
2 коли прийшли зифеї й запитали Саула: Чи не в нас, бува, переховується Давид?
3 Боже, спаси мене Своїм Ім’ям і суди мене Своєю силою.
4 Боже, вислухай мою молитву, прислухайся до слів моїх уст,
5 бо чужі повстали проти мене, і сильні домагалися моєї душі. Не мали Бога перед собою.
(Музична пауза).6 Та ось Бог мені помагає, і Господь — заступник моєї душі.
7 Він поверне зло на моїх ворогів. У Своїй істині Ти повністю вигуби їх!
8 Я добровільно принесу Тобі жертву, прославлятиму Твоє Ім’я, Господи, бо так добре.
9 Адже Ти визволив мене від усяких турбот, і око моє побачило моїх ворогів.