To the chief Musician, Al-taschith, Michtam of David; when Saul sent, and they watched the house to kill him.
1 Deliver me from mine enemies, O my God: defend me from them that rise up against me.
2 Deliver me from the workers of iniquity, and save me from bloody men.
3 For, lo, they lie in wait for my soul: the mighty are gathered against me; not for my transgression, nor for my sin, O LORD.
4 They run and prepare themselves without my fault: awake to help me, and behold.
5 Thou therefore, O LORD God of hosts, the God of Israel, awake to visit all the heathen: be not merciful to any wicked transgressors. Selah.
6 They return at evening: they make a noise like a dog, and go round about the city.
7 Behold, they belch out with their mouth: swords are in their lips: for who, say they , doth hear?
8 But thou, O LORD, shalt laugh at them; thou shalt have all the heathen in derision.
9 Because of his strength will I wait upon thee: for God is my defence.
10 The God of my mercy shall prevent me: God shall let me see my desire upon mine enemies.
11 Slay them not, lest my people forget: scatter them by thy power; and bring them down, O Lord our shield.
12 For the sin of their mouth and the words of their lips let them even be taken in their pride: and for cursing and lying which they speak.
13 Consume them in wrath, consume them , that they may not be: and let them know that God ruleth in Jacob unto the ends of the earth. Selah.
14 And at evening let them return; and let them make a noise like a dog, and go round about the city.
15 Let them wander up and down for meat, and grudge if they be not satisfied.
16 But I will sing of thy power; yea, I will sing aloud of thy mercy in the morning: for thou hast been my defence and refuge in the day of my trouble.
17 Unto thee, O my strength, will I sing: for God is my defence, and the God of my mercy.
1 На закінчення. Тим, які колись зміняться. Повчання Давида на згадку про те, як він спустошив вогнем Сирійську Месопотамію і Сирію Сованську,
2 коли повернувся Йоав і розгромив у Соляній долині дванадцять тисяч чоловік .
3 Боже, Ти нас відкинув і розтрощив, — Ти був розгніваний, та помилував нас.
4 Ти потряс землею, привів її в замішання. Зціли її рани, бо вона захиталася.
5 Ти навів великі труднощі на Свій народ, Ти напоїв нас вином приголомшення.
6 А тим, які Тебе бояться, Ти подав знак, щоб утікали від лука.
(Музична пауза).7 Щоби Твої улюблені спаслися, — вислухай мене і спаси Своєю правицею.
8 Бог сказав у святині Своїй: Буду радіти, розділю Сікіму, виміряю Долину поселень:
9 Мій Ґалаад, Мій Манасія, Ефраїм — сила Моєї голови, Юда — Мій цар.
10 Моав — посудина Моєї надії, до Ідумеї сягатиме Моє взуття, филистимці підкорилися Мені!
11 Хто ж приведе мене до укріпленого міста? Хто мене поведе в Ідумею?
12 Чи не Ти, Боже, що нас відкинув? Чи не виступиш, Боже, з нашими військами?
13 Надай нам допомогу в біді, адже людська поміч марна.
14 А з Богом ми наберемося сили, — Він матиме за ніщо тих, які гноблять нас.